Донедавна про невеличке село Глибочок, що на Тальнівщині, як то кажуть – «широкому загалу», – було відомо небагато. Востаннє для такого йшлося ще в черкаському томі «Історії міст і сіл УРСР» 1972 року видання, та й тоді – кількома абзацами у відповідному, вивіреному радянською історичною наукою, руслі. Про сільраду, комуністів, колгосп «Радянська Україна»… І аж наприкінці публікації – «поблизу села виявлено залишки двох поселень трипільської та двох – черняхівської культур».

Ось з цього місця й почав Іван Нерубайський: уродженець села, педагог, журналіст, краєзнавець. І по двох з лишком роках праці побачила світ його книга «Глибочок над Гірським Тікичем»: ще одне свідчення тому, що мале село – це аж ніяк не мала історія. Учора видання було презентоване автором у обласній бібліотеці імені Тараса Шевченка при її краєзнавчому відділі.

Іван Артемович розповів чимало цікавого і про Глибочок, і про Тальнівщину від Трипілля до Незалежності. Втім – більше не розповів, адже навіть побіжно зупинитися на всьому, гідному уваги, що знайшло місце у «дуже товстій книзі», неможливо. Справді вражаюча розвідка: відшукати сотні фотографій та документів, записати десятки свідчень очевидців тих чи інших подій ХХ століття – це, напевне, місяці «чистого часу», проведених автором у архівах, на околицях Глибочка, по хатах односельців, за робочим столом. Іван Артемович вже мав відповідний досвід, адже у співавторстві раніше ним видана книга «Криві Коліна: крізь терни і роки», але ж двох однакових книг навіть з однієї теми не буває. До речі, з оцієї, про село з такою чудернацькою назвою, спричиненою згинами двох річок, почалася книга й про Глибочок.

Просто на сільській сходці земляки «постановили»: писати тобі, Іване Артемовичу, і про наше село, і нікуди ти від цього не подінешся, а питання коштів на друк нехай тебе не обходить. Унікальний випадок, чи не правда? Справжня «народна книга». Звісно, без основних спонсорів не обійшлося, адже таке задоволення наразі не з дешевих (1300 примірників книги обійшлися громаді і меценатам у 524 тисячі гривень), зате тепер нащадки знатимуть про Глибочок все – аж до 32 криниць, 9 довколишніх лісів та кожного сільського кутка окремо.

Власне – насамперед для них ця книга.