КУЛЬТУРА. ОСВІТА


Новина із категорії: Новини » Культура. Освіта

Роздрукувати        Друкована версія

«Куди там хаті Гемінгуея!» – говорили про дім Івана Ле

Дата: 18-05-2018, 11:09.

«Куди там хаті Гемінгуея!» – говорили про дім Івана Ле Неподалік Городищенського залізничного вокзалу розташований літературно-меморіальний музей письменника Івана Ле (1895−1978). У творчості він був типовим представником стилю соцреалізму. Написав понад 50 книг. Головні персонажі його творів – комуністи, комсомольці, робітники, незаможники… За порадою Максима Горького взявся за історичні романи. Поет Степан Олійник розповідав, що всю війну книга Івана Ле «Наливайко» була при ньому. Іван Ле в роки війни був спеціальним кореспондентом газети «Ізвєстія». Писав фронтові нариси й оповідання, що згодом склали книгу «Мої листи». Героїчним подіям військових літ присвячений роман «Південний захід», повість «Кленовий лист».
У 1954 році Іван Ле побудував у Городищі двоповерхову дачу – у дворі своєї тещі. Він особисто зробив креслення. Посадив гарний плодовий сад і дубочки, жолуді яких привіз у війну з-під Будапешту. Іван Ле називав свою дачу домом творчості. Адже навіть за відсутності господарів у домі майже завжди хтось перебував. Рятуючись від столичного гамору та нав’язливих телефонних дзвінків сюди приїздили друзі-літератори. Їм подобалося у Городищі, адже тільки зійшов із потяга – і відразу опинився у тихому, затишному, зеленому куточку. Сусіди часто чули невтомне цокотіння друкарської машинки, що долітало з кімнат або альтанки.

Гарні спогади залишив поет Павло Тичина: «Моє перебування у Вашій хаті в Городищі проходило в спішних темпах: під’їхали на машині, ворота розчинились. Привітно зустрічають шановна дружина Ірина Терентіївна і мати її. Ліворуч біла хата, праворуч черешня висока, а перед нами там далі колодязь і сад. Праворуч, безпосередньо за черешнею, кам’яний будинок Ваш. «Куди там хаті Гемінгуея!» – зачаровано сказав би я Вам, хоча сам ту хату бачив тільки на фото! Збігли ми на другий поверх. У бібліотеці Ви показали мені з книг ще нікому не відомі джерела до Вашої художньої роботи – і польські, і чеські, і українські. Ви їх розкривали, сторінки перегортали. А з полиць навколо дивились на нас ще нові й нові товсті томи, томи високих книг, до яких Ви доторкувались широко розставленими пальцями, мов піаніст до клавішів: чи цього взяти б (вибрали), чи он ту книгу. Вигляд Вашої бібліотеки збудив у мені жагу велику до праці ще більш заглибленої, планомірної, ніж та, яку я проводжу».
У домашній бібліотеці Івана Ле налічувалося близько 4 тисяч книг і стільки ж одиниць періодики. Найдавніші книги кінця 19 століття. Близько 300 книг мають щирі дарчі підписи авторів. Найцінніші книги – це вибрані твори Тараса Шевченка видання 1929 року та п’ятитомне зібрання Кобзаря 1935 року. Зберігаються нотні партитури, написані рукою Івана Ле. Звичайно, є тут і книги самого Івана Ле – деякі твори видані іноземними мовами. За трилогію «Хмельницький» Івану Ле присвоїли Державну премію ім. Т. Г. Шевченка (1967 рік). Ще за життя він став «класиком».
Після смерті письменника у 1978 році його родина подарувала цей будинок Городищу, щоб тут створили музей. За кошти сім’ї встановили бронзовий пам’ятник. Щоправда, аби його не вкрали мисливці за кольоровими металами, нещодавно працівники музею вирішили зняти дороге погруддя з п’єдесталу і заховати у безпечне місце.

У музеї усе залишилося таким, як за життя Івана Леонтійовича. Ось його кабінет: письмовий стіл з книгами, паперами, портативною друкарською машинкою. Он старовинне піаніно, на якому господар таки навчився грати. Збереглося крісло, яке колись власноруч виготовив письменник. Можна оглянути майстерню. З юності він володів кравецьким ремеслом, у подальшому опанував майстерність будівничого, у вільний час полюбляв столярувати, працювати в саду.
Часто на екскурсії до музею приходять учні професійного ліцею та місцевих загальноосвітніх шкіл. Викликає захоплення, коли працівники музею вмикають стародавній патефон. Подобається посидіти за столом письменника, особливо коли дозволять набрати на друкарській машинці кілька слів. Коли достигають плоди в саду, дітей запрошують назбирати яблук і груш із дерев, які колись посадив Іван Леонтійович. Це дуже зворушливий момент!

Володимир Чос






Теги: черкаси, черкаська область, хата Гемінгуеє, музей Івана Ле, Городищина


Черкаси наживо

До Дня вишиванки у Черкасах влаштували справжній парад. Святкування розпочалося вже традиційною ходою. Вирушили від пам’ятника Тарасу Шевченку. З
Днями народний самодіяльний ансамбль танцю «Черкащанка» відзначатиме свій 65-й день народження. Нині танцівники щовечора відточують свої найкращі
Письменники... Жартують! ...
Володимир Даник, RSS
Дощове надвечір’я. Пейзаж ...
Сніжана Калюжна, RSS
Зустріч із дощем ...
Анна Сакун, RSS