Важко знайти людину, якій би не смакували копченості. Зазвичай саме на такі м’ясні чи рибні продукти в магазинах чи не найбільший попит. Причому купують копчене м’ясо чи сало навіть люди, котрі тримають удома свиней чи птицю. Ну, це й не дивно, можна подумати, адже не кожен може облаштувати у себе на подвір’ї справжню коптильню, щоб радувати родину смачениками. А от і ні. Кожний. Адже для цього потрібно лише мати величеньку каструлю, пару цеглин і решітку. А як саме перетворити все це обладнання на смачний продукт, зараз спробуємо розібратися.

Існує три способи копчення: холодне, напівгаряче й гаряче. Гарячим вважається копчення за температури від 43° С і вище. Сьогодні це всесвітньо популярний спосіб готування, улюблений багатьма за м’яку, ніжну кінцеву консистенцію, приємний аромат і можливість тривалого зберігання приготовленої страви. Тож, саме так і готуватимемо.
Спочатку споруджуємо коптильню. Для її виготовлення знадобиться стара велика каструля (можете брати й нову, але знайте, що відмити її потім буде дуже складно). Якщо є, можна скористатися мангалом. Якщо нема, обійдемося і двома цеглинами. Також потрібна решітка, яку можна було б встановити в каструлі. Її можна виготовити з міцного дроту або скористатися старою пельменницею.
Спочатку прилаштовуємо каструлю так, щоб під нею можна було розвести вогонь. Для цього просто встановіть її над мангалом на кількох шампурах або поставте на цеглини. На дно каструлі (так, щоб вона лише злегка прикривала його) покладіть жменю тріски. Бажано – з фруктових дерев: сливи, груші, яблуні. Смолиста деревина не підходить категорично! Сосна, ялиця, ялина надають продукту гіркий присмак. А от дуб і осика насичують копченості приємним стійким ароматом і присмаком. Для більш цікавого смаку можна додати до тріски ялівець, м’яту, вишневе або порічкове листя. Тріску попередньо бажано вимочити у воді і висушити. Тріски краще недосипати, ніж пересипати. Надмірна кількість диму може додати страві неприємної гіркоти. Над дном закріплюємо решітку. На неї кладемо продукт і розводимо полум’я під каструлею. Для підтримки постійного жару знадобиться і вугілля, і дрова.

Отже, чудо технологічної думки споруджене. Тепер настала черга найголовнішого – готування! У цьому питанні вашій фантазії буде де розгулятися. Всіх варіантів, звісно, не перелічити але назвемо кілька для прикладу.
Рибу вважають найбільш популярним продуктом для копчення. Чи треба її якось попередньо підготувати? Треба! Цілу рибину потрібно надрізати, натерти спеціями, у надрізи покласти часточки лимона. Для натирання можна взяти наступну суміш трав: суха пет­рушка, кріп, майоран, білий перець, запашний перець. Натирати рибу потрібно проти луски. Для копчення підходять: форель, сьомга, короп, окунь, тріска, терпуг, минтай, камбала, мойва. Залежно від розміру риби, на її копчення потрібно від 40 хвилин до півтори години.
Найпростіше, що можна закоптити із м’ясних продуктів – це сосиски, сардельки. Буде швидким перекусом. Сосиски бажано брати з сиром – вони виходять дуже ніжними і у той же час пікантними. Час копчення 15–20 хв. На копчення курячого філе, грудок або ніжок вам буде потрібно від 30 хв до години. Краще перевіряти готовність курки, щоб не перетримати, а то вона стане сухою. На грудках і ніжках краще зробити надрізи, щоб дим повноцінно проникав усередину. Чудово в коптильні виходить свиняча вирізка. У розсіл додаємо багато дрібно порубаного кропу. Замочуємо свинину на 3–5 годин. Після просушуємо, робимо надрізи, у які вставляємо часник (чим більше, тим краще). Час копчення – близько 40 хв.
Сало коптити потрібно вже солоним. Процес засолювання дуже простий: сало нарізаємо невеликими брусками, натираємо сіллю (можна додати перець, кріп, часник, лавровий лист), заливаємо солоним розчином і залишаємо на добу в холодильнику. Солоне сало обтираємо-обсушуємо. Викладаємо на решітку шкірою вниз. Час копчення близько 40 хв.