Найперші плодові рослини, які дарують нам врожай після зими, – це ягідники. Вони не лише радують свіжими вітамінами в цей важкий для організму період, а й забезпечують смачними продуктами на цілий рік. Разом із тим смородина та аґрус потребують особливого догляду серед усіх плодово-ягідних культур. Нерідко від уміння господаря вчасно і правильно підживити кущі залежить не лише урожайність, а й тривалість їхнього життя.

Фахівці вважають, що при добре заправленій посадковій ямі, добрив у першому році під аґрус і смородину вносити не потрібно. Ґрунт навколо куща потрібно замульчувати перегноєм, компостом або гноєм. Якщо улітку в першому році після посадки листя рослин буде мати світлий (а не темно-зелений) колір, то в липні необхідно рослини підживити рідким азотним добривом. Розчинити у відрі води 12–15 г аміачної селітри й використати цей розчин на дві рослини (на кожну рослину по піввідра розчину). А з 2-го року треба внести в ґрунт навколо куща фосфорні, калійні й органічні добрива. Корінне поліпшення ґрунту у смородини потрібно закінчити в 3–5 років. Період заправлення ґрунту в аґрусу, при необхідності, можна трохи збільшити, тому що він росте повільніше, ніж смородина.

Але потрібно враховувати наступне: аґрус більше потребує калійних добрив, ніж смородина. Смородина, особливо червона й біла, чутлива до надлишку хлору. Калійні добрива, що містять хлор, вносити у високих дозах краще восени. Аґрус до хлору менш чутливий. Основна маса коренів аґрусу розміщена під кроною (розвиток коренів залежить від сорту й виду ґрунту). У смородини ж коріння поширюється трохи далі, чим в аґрусу, але й у неї основна маса коренів також перебуває під кроною. У дорослому стані кущі смородини й аґрусу розростаються завширшки до 1,5, іноді й до
2 м. Цю площу й треба заправляти добривом. Яку ж кількість добрив варто внести за весь період, тобто 3–5 років, щоб поліпшити ґрунт?
На середніх за родючістю ґрунтах треба внести гною або іншого органічного добрива в сумі за всі роки заправлення ґрунту по 30–50 кг на кущ; якщо ж гною достатньо, то під аґрус краще дати більше, ніж під смородину.

Із мінеральних добрив внести: суперфосфату 400–500 г, але краще вносити не один суперфосфат, а в суміші з іншими, менш розчинними фосфорними добривами – фосфоритним або кістковим борошном, знефтореним фосфатом і т. д. (200 г суперфосфату і 300–400 г кісткового або фосфоритного борошна); калію хлоpистого 150–200 г (більше для аґрусу, менше для смородини). Цієї кількості добрив достатньо для поліпшення середніх за родючистю ґрунтів; на ґрунтах же, від природи більш багатих, кількість добрив можна трохи знизити, а на дуже бідних – збільшити.

Мінеральне азотне добриво вносять рано навесні або восени, переважно під кущ, де в цей час перебуває основна маса коренів. У роки, коли вносять гній навесні або восени попереднього року, мінеральне азотне добриво зовсім не вносять, а якщо вносять, то в невеликій кількості. Якщо гній не був внесений, навесні дають мінеральне азотне добриво – по 25–30 г аміачної селітри на 1 кв. м або 40–50 г сірчанокислого амонію (8–10 г азоту діючої речовини). Ці дози можна внести у два прийоми: одну частину (більшу) навесні, іншу – улітку в підживлення.
У той самий рік можна вносити гній, фосфорне й калійне добриво, а можна вносити їх роздільно – або гній, або тільки мінеральне добриво.