Наставництво та наставники. Що це форма відносин між дорослим та дитиною, яка виховується у інтернаті, як стати наставником розповіли під час прес-конференції у «Новій Добі». Уперше вісім років тому форму наставництва запровадила громадська організація «Одна надія» в Києві та області.
‒ Після того, як Президент підписав закон про наставництво у жовтні 2016 року, в Києві відбувся захід, де уповноважений із прав дитини Микола Кулеба розповідав про наставництво. Коли ми дізналися про нього, то долучилися до цього з’їзду, ‒ розповідає Максим Пархоменко, спеціаліст Смілянський міський центр соціальних служб для сім\”ї, дітей та молоді.

Далі фахівці зі Сміли навчалися наставництву й отримали сертифікати від «Однієї надії».
‒ Важливо, щоб на етапі, коли йде інформування про наставництво, коли загалом люди виявляють бажання долучилися до цього, щоб була партнерська підтримка від громадських організацій чи благодійного фонду, ‒ зазначає пан Максим.
Першими охочими стати наставниками було 16 осіб. На початковому етапі було інформування майбутніх наставників про те, що це за місія, для яких дітей, які обов’язки і т.д. Далі наставник мав заповнити анкету, пройти співбесіду й саме навчання та познайомитися з дітьми.
‒ Процес підбору дитини дуже важливий і особливий. Приїжджали на свята до дітей із майстер-класами, подарунками. Самим же дітям ми не говорили, що це наставники. Якраз під час таких зустрічей вони й мали змогу познайомитися, ‒ говорить Максим Пархоменко.
Нині ж у Смілі повністю всі етапи навчань пройти 9 осіб із 16, але лише 6 видали висновки про те, що вони мають впроваджувати наставництво.
Також до «Нової Доби» завітали наставник та тренер Лариса Ратійова і її підопічна Вікторія Яременко.
У Вікторії є батьки, але проживає вона в інтернаті. Їхня пара склалася органічно, адже спочатку Лариса йшла на зустріч до іншої дитини, але в процесі знайомства і спілкування Лариса і Вікторія вибрали одна одну. Тепер вони ‒ справжні друзі.

Після знайомства з дитиною наставник зобов’язується щотижня протягом двох годин проводить час із дитиною, подружиться з нею. Наставник допомагає дитині у вирішенні певних проблем, і вибором професії, налагодження спілкування з батьками, рідними, друзями, однокласниками.
‒ Це як особистий друг у дитини, дуже часто саме такого не вистачає дітям, особливо, коли дитина має тяжкі обставини у житті, ‒ зазначає пані Лариса.
Вікторія ж зазначає, що хоч і має друзів серед однолітків, та все ж спілкування із Ларисою їй до душі. Адже з нею може поділитися найсокровеннішим, розповісти про свої переживання чи якісь негаразди.