Як смакує літо?

Сонце простягає свій промінець крізь зачинену фіранку і ніжно торкається повік, пестить, лоскоче і не дає розплющити очі. Ранок. Ти вже і не спатимеш. Нашвидкоруч вберешся в шорти і улюблену футболку з Міккі. Бігтимеш на двір, де ще росяно і пахне літньою прохолодою. Там літо вже торкнулося своєю чарівною рукою до черешень, підчервонило вишні і розквітло пишно-пінними трояндами…

А увечері, коли сонце закотить свою голову за ліс і трава стане росяно-вологою, а прохолода хапатиме тебе за плечі, ти розводиш у садку вогнище.
Підігріваєш себе домашнім виноградним вином, бабусиною «вишнівкою» або ж маминим «коронним» трояндовим лікером.
Береш добрячий шмат сала, нанизуєш на «шампур», нашвидкоруч зроблений із кленового прута, і ковбасу, просякнуту домашньою паприкою туди ж, цибулю, перець ( що є під рукою). Тримаєш це над вогнем, а жир, що стікає по овочах і вбирає в себе паприку, скрапуєш на шматки домашнього білого хліба. Запікаєш все це і складаєш на вже червоний від спецій, масний від жиру хліб. А сало продовжуєш смажити на розпечених вуглинах, що час від часу займаються яскравим полум\’ям від скрапуючого жиру.
Засмажуєш його до коричневої скоринки, а тоді хрумтиш ним, запиваєш терпким напоєм і слухаєш тишу…

Чуєш, як поруч, у траві, шарудить їжак – вийшов на полювання, десь неподалік пробує свою скрипку цвіркун, і злісно пишить голодний комар, навіть не боїться терпко-п\’янкого диму від вогнища. Ти загортаєш свої плечі в куртку і тулишся до грудей коханого, щоб почути таке рідне тобі серцебиття. Затамовуєш подих, і ловиш мить насолоди…

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x