ВИРОЩУЄМО БАКЛАЖАНИ

Для того щоб вирощувати баклажани у відкритому ґрунті, необхідно знайти місце, де землю добре прогріває сонце і немає холодних вітрів. Гарним захистом від вітрів вважають стрічковий посів бобів і гороху. У міжкулісних відстанях створюється сприятливий мікроклімат для росту баклажанів.

Баклажани до ґрунту мають досить високі вимоги. Найкращим ґрунтами для баклажанів є ґрунти легкі за своїм механічним складом, що добре аеруються: супіщані й суглинні ґрунти. Більш важкі ґрунти необхідно удобрити торфом і перегноєм – по одному відру на 1 м кв.
Сприятливу дію мають великий річковий пісок або порізана солома, якщо їх додати в землю. Ці інгредієнти полегшать ґрунт, що піде на користь росту баклажанів. Додавання органічних добрив, приміром, компосту або ж різноманітного перегною, є запорукою успішного вирощування баклажанів.
У період вегетації баклажани дуже чутливі до фосфорно-калійного живлення. Тому в ґрунт перед посадкою необхідно внести приблизно 300–500 г попелу, або 50–150 г суперфосфату і калійної солі на 1 м кв.
Техніка посадки баклажанів, нічим не відрізняється від посадки перцю. Робимо лунки, заливаються водою, в «болото», що утворилося, висаджуємо розсаду. Після того, як розсаду посадили в лунки, землю навколо кожної рослини ущільнити і замульчувати торфом або сухою землею (шар мульчі – 3–4 см).
Висаджувати розсаду баклажанів потрібно з відстанню між рядами 60 см і між рослинами – 30–40 см.
Доглядати за рослинами у відкритому ґрунті потрібно так: систематично розпушувати між рядами, підживлювати, прополювати а також необхідно боротися зі шкідниками та хворобами. Ґрунт необхідно постійно розпушувати, щоб земля не втрамбовувалася, особливо потрібно стежити за станом землі після поливу і дощу, щоб не допустити підсихання на поверхні.
Також необхідно стежити, щоб ґрунт завжди, був достатньо зволожений. Для поливу воду потрібно трохи прогрівати на сонці – температура води має бути не менше 20°С.
Починати підживлювати висаджену у відкритий ґрунт розсаду розчином мінеральних добрив, пташиним послідом або розчином води з гноєм необхідно через 10–15 днів після висадження. Пропорції для добрив мають бути такими: на 10 л води – 40–50 г суперфосфату, 10 г аміачної селітри або 30 г сечовини.
Наступне підживлення проводять через 20 днів після першого підживлення, тільки дозування додавання фосфорних і калійних добрив слід збільшити приблизно в 1,5–2 рази.
Третє підживлення проводять у період початку плодоносіння. На 10 л води беруть по 60–80 г сечовини, суперфосфату і 20 г хлористого калію. Після кожного підживлення, землю обов’язково слід полити чистою водою, щоб уникнути опіків рослини.