Жертвою булінгу може стати будь-хто, – черкаський психолог

Жертвою булінгу може стати будь-хто, – черкаський психолог

Булінг – це емоційне насилля над кимсь або цькування, агресивне переслідування конкретної жертви. Найголовніша проблема булінгу – це байдужість оточення: батьків, вчителів та адміністрації школи. Про причини цього явища та способи урегулювання конфлікту «Новій Добі» розповіла кандидат психологічних наук, доцент Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Сабіна Раджабова.

Жертвою булінгу може стати будь-хто, – черкаський психолог

Найчастіше таке насилля трапляється саме серед школярів. Адже в дітей мозок на стадії дозрівання. І якраз його частина, котра регулює мораль, відповідальність, справедливість ще розвивається. Деякі нейрофізіологи вважають, що ця ділянка мозку розвивається до 25 років.

Насправді, причин булінгу чимало: фізіологічні, соціальні, психологічні (як правило з дитинства), сімейні та інші. У когось невпевненість у собі більш яскраво виражена, в когось менше. Позбавляються її через самоствердження за рахунок слабких.

В одному колективі дитина може бути лідером, а в іншому – ні, і навіть стати жертвою булінгу. Як правило, жертва – це та людина, яка має якусь особливість, яка чимось вирізняється з-поміж інших. Найчастіше – це дефекти, що помітні ззовні, проте жертвою може стати просто слабка дитина, що не здатна постояти за себе, або дитина, яка має якісь здібності і цим відрізняється.

Психолог зауважує, що жертвою може стати хто завгодно, а ось булером – ні. Найчастіше, це діти, які мають схильність або потребу до демонстрації власної сили. Немає універсальної відповіді, за яких умов виникає ця потреба.

– На психіку людини діє стільки факторів, що їх навіть важко всі врахувати. Це фізіологія, вплив соціуму, виховання, стосунки в родині. Ця потреба може бути передана спадково. Наприклад, тато чи мама демонструють таку лінію поведінки, коли самостверджуються за рахунок слабшого, зокрема і дітей, а діти відповідно повторюють за батьками, – каже психологиня. – Я погоджуюся із думкою одного з фахівців, що булінг – це хвороба колективу. Адже, коли ми хворіємо, про недуг свідчать певні симптоми. Так і у дитячому колективі, де виникає ця проблема, завжди є певні симптоми, на які часто ми (дорослі) не звертаємо увагу. Це призводить до негативних наслідків. Після булінгу є навіть смертельні випадки.

Психологічну травму отримають всі учасники, не лише жертва булінгу. Адже поряд із булером є пасивні учасники й спостерігачі. Пасивні учасники – це ті, хто нічого не робить, але підтримують булера. Спостерігачі – це діти, які і проти того, що відбувається, але нічого не можуть вдіяти в силу якихось особливостей.

Спорідненим із булінгом є мобінг. Різниця між ними, що мобінг – це колектив проти однієї людини, а булінг – коли одна людина цькує іншу. Проте, за словами Сабіни Раджабової, слово мобінг використовують рідко.

Які симптоми?
• Найголовніший – дитина не хоче розмовляти про школу, не хоче туди йти, часто щось там втрачає і губить, псує одяг і власні речі;
• Дитина не має друзів у школі, її не запрошують на дні народження;
• Порушення апетиту та сну;
• Переважання негативного емоційного стану (дратівливого, пригніченого тощо).
Ці проблеми не завжди свідчать про булінг: дитина може бути просто замкнена чи мати такий темперамент, чи просто переживати не простий період свого розвитку. Проте, за умов появи одного чи кількох вищеперерахованих симптомів потрібно звернути увагу.

Що робити?
Головне – комплексний підхід до вирішення проблеми. Необхідно спілкуватися батькам між собою, вчителями та дитиною. Адже діти ніколи самостійно не розберуться із цим.

– Батькам необхідно з’ясувати, що налаштовує більшість дітей проти їхньої. Часто батьки сприймають все на свій рахунок, коли їхню дитину ображають або не бажають вірити, що з дитиною щось не так. Треба об’єктивно дивитися на своє чадо й спробувати усунути першопричину, якщо це можливо, – говорить Сабіна Шаїдівна. – Часто кажуть, що діти якось розберуться самі або намагаються закрити очі на проблему, або «скидають» її на когось із вчителів. Урегульовувати ситуацію треба комплексно. Всі випадки, де вчителі, батьки і адміністрація школи не були байдужими і активно включались у вирішення цієї ситуації, все закінчувалось дуже добре.

Із юридичної точки зору батьки не можуть прийти до школи і поговорити з дитиною, яка ображає вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

При перших ознаках булінгу батькам потрібно терміново звернутися до класного керівника та дитячого психолога. У крайньому випадку, варто дитину перевести в іншу школу. Не можна зволікати з вирішенням цієї проблеми, адже дитячі психологічні травми залишаються на все життя.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x