Прищипування – процедура, про потребу якої городники не препиняють сперечатися. Наукове підґрунтя його полягає в тому, що багато культур мають на основному стеблі до 90 % квітів чоловічої статі, що красиво квітують і обнадіюють городника, але виявляються лише пустоцвітами, які навіть після запилення не формують плід. Водночас квіти жіночої статі розташовуються у бічних пагонах, яких кущ формує мало або ж узагалі не дає. У підсумку з рясно уквітчаного куща можна не одержати взагалі жодного плода. Суть прищипування полягає у механічному видаленні чоловічих квіток, щоб звільнити місце і забезпечити соком жіночі. Прищипуванням також можна стимулювати ріст бічних пагонів, і власноруч контролювати врожай на багатьох городніх культурах.
Фахівці запевняють, що загального правила прищипування немає, і для кожної грядки – свої порядки, з якими варто рахуватися.
Огірки і дині вважаються культурами, що прищипувати слід обов\’язково, за винятком тих сортів, які дають лише жіночі квіти й запилюють себе самі. Якщо рослина сортова або гібридна, відщипувати (можна нігтем, але руки мають бути чистими) верхівку головного стебла вище шостого листка. Через п’ять–сім днів пробудяться сплячі бруньки, що випустять бічні пагони. Після того, як пагони трохи відростуть, потрібно приступати до формування куща: видаляються менш розвинені пагони так, щоб залишилося тільки три-чотири бічних.
Прищипування гарбуза проводять зовсім за іншим принципом, і робиться це не для вигонки плодів, а для того, щоб культура сконцентрувалася на наливці, достиганні і майбутній лежкості. Прищипувати потрібно після того, як на кущі вже видні плоди. На батозі не повинно бути більше трьох плодів, тому всі інші відщипують. Тоді ж або трохи пізніше потрібно прищипнути і головне стебло, і бічні пагони, щоб вони не крали живлення у плодів.
Солодкий перець також має потребу у формуванні. Якщо сорт середньостиглий, потрібно підрізати листя і бічні пагони до першого розгалуження куща. Після цього перець одержує сигнал про розгалуження, і більше працювати з ним не доведеться. Інша річ з високорослими сортами. Треба відщипнути верхівку приблизно на 20–25 см від кореня й дочекатися, коли кущ розпушиться за рахунок пазушних пагонів. Із бічних потрібно залишити 3–4 симетричні пагони.
Помідори бувають двох видів. Одні й так невисокі, і самі формуються кущем, майже не утворюючи пазушних пагонів-пасинків. Інші ж мають потребу в конструюванні і контролі кількості пагонів і суцвіть. Правильна форма – одне стебло і 5 суцвіть. Причому пасинки потрібно відривати грамотно: ранком, коли через специфічний сокорух вони добре відламуються, і щоб вони були не більше 5 см довжиною. Тоді ж видаляються усі бічні пагони. Пізніше, звичайно в другій половині літа, з таких помідорів видаляють ще й половину листя.
Цукіні та кабачки теж мають потребу у відсіканні дармоїдів (крім самозапильних). Правило зводиться до того, щоб обломити верхівку над 4–5-м листом після того, як зав’язалися бутони. Звичайно в цей час батіг досягає 1–1,3 м у довжину. Після цього в ріст ідуть бічні пагони, з яких потрібно залишити три найсильніших, і відщипнути на 60–70 см. Провести ревізію плодів теж доведеться – після цього на кожному бічному пагоні має залишитися лише один плід.
