Про кусючих комах, благодійні внески, і гроші, які ходять за пацієнтом

Про кусючих комах, благодійні внески, і гроші, які ходять за пацієнтом

Я не люблю критичні лікарняні замальовки, бо на лікарів мені завжди щастило і сама я в минулому − медичний працівник. Але кілька днів тому мене вкусила комаха. Я не бачила яка, і не бачила як, бо вкусила мене та істота − в шию. Я навіть не чула коли. Здогадалася про халепу лише після того, як нагнало набряк величиною з половинку курячого яйця. Та й це б не біда, аби наступного дня я не прокинулася б із запаленими лімфатичними вузлами в районі потилиці, прямо над укусом. Маючи медичну освіту і Гугл впоміч, що на запит «укус комахи, збільшення лімфатичних вузлів» видав жахачку у вигляді менінгіту і енцефаліту, я зрозуміла, що треба йти до інфекціоніста.
Але медичнореформні нововведення передбачали звернутися спочатку до сімейного лікаря. Так як лікар, з якою я заключила декларацію, була у відпустці, мене записали до іншої. Вистоявши чергу, я до неї потрапила і отримала направлення до інфекціоніста. Але тут виявилося, що в поліклініці спеціаліста з інфекційних захворювань скоротили, і треба було їхати на інший кінець міста, в першу поліклініку. Але тут-таки виявилося, що в першій поліклініці вільних місць в запису вже немає, і мене направили в міську інфекційку. Лікарка і медсестра щиро перейнялися халепою, що зі мною сталася, вони підбадьорювали, згадували кусючих комах з власного досвіду і віддаючи направлення нагадали:

Про кусючих комах, благодійні внески, і гроші, які ходять за пацієнтом

– Тільки ж сходіть сьогодні, бо це ж голова…
Направду дуже не хотілося кудись їхати, на вулиці було спекотно і шия почала боліти ще жорсткіше. Але згадавши жахачки з Гуглу, я таки поїхала.
– На що скаржитесь? – лікар інфекціоніст була молода, але сувора.
– Укус комахи і запалення лімфатичних вузлів, − я напевно виглядала занадто здоровою і бадьорою. Вона подивилася на мене, як на дивачку, тож для вагомості я додала, − на потилиці.
– ?
– Виключіть, будь ласка, менінгіт, енцефаліт і хворобу Лайма, і я піду.
– Ви заключали декларацію з сімейним лікарем? – раптова зміна теми і я на мить запнулася:
– Так.
– А хто дасть мені гарантію, що цей лікар, який вам виписав направлення, з вами заключив декларацію? І хто мені дасть гарантію про те, що у вас взагалі є декларація?
– Це правда, я заключила декларацію не з тим лікарем, яка мені дала направлення. Моя лікарка у відпустці.
– Давайте вашу картку.
– Мені сказали здати її в реєстратуру поліклініки.
– А код від вашої електронної картки у вас є?
– ?
– Ну звісно немає. Знаєте − не дивуйтеся. Так усі приходять. Знову буду дзвонити головному лікарю. Набридло вже. Чому не в першу?
– Не було запису. А у мене ж лімфовузли… на голові…
– Ясно. Але щоб ви розуміли у нас консультація лікаря платна.
– Добре.
– Бо нам ще жодної копійки ні за ким не перерахували.
– Добре.
– Ця медична реформа… Гроші ходять за пацієнтом… Електронні картки… У нас навіть комп’ютера немає.
– Я бачу, − якщо чесно, я навіть не надіялася, що прийом лікаря тут може бути безкоштовним, адже ще в передпокої побачила об’яву, щось на кшталт «ми вдячні вам за благодійний внесок».
– Ви будете платити?
– Звісно, − мені стало навіть якось смішно. Знаєте, такий собі сміх крізь сльози. Ця жінка ніби не розуміла, що у мене просто немає вибору. Чи може вона звикла, що пацієнти зазвичай обурюються. Цікаво, а чи можливо таке, що у людини, хворої на інфекційну хворобу, немає коштів, і їй відмовляють в консультації? Хочеться вірити, що ні.
Отже, мені все ж надали медичну допомогу. Все як годиться: огляд, опитування, діагностування і навіть виписали ліки: протиалергійні і антибіотики. Я заплатила кошти і поставила підпис на папірці з реквізитами, на якому було написано «благодійна допомога».
На автоматі я хотіла забрати його разом з іншими папірцями.
– Ні, це залишається у нас, − повідомила медсестра, буду йти додому зайду в банк, заплачу. А то б вам зараз самим прийшлося бігати.
– Дякую, − я реально була вдячна цій людині, що мені не треба буде зараз ще бігати. І рада, що у мене не менінгіт і не енцефаліт, а від іншої халепи мені призначили ліки.

Отже, друзі, по-перше, якщо не дай Боже вам знадобиться медична допомога, звертаючись до будь-якого лікаря завжди майте при собі декларацію, яку ви заключили з сімейним лікарем.
По-друге: ніколи не завадить знати код до своєї електронної медичної картки.
По-третє: у лікаря, до якого ви звернулися, може не бути компа, тож майте при собі кошти.
І останнє: коли доведеться платити і ставити підпис на папірці з написом «благодійна допомога» − не нервуйте, бо, як кажуть, всі хвороби від нервів. А якщо серйозно, хочеться вірити, що це просто перехідний період в галузі охорони здоров’я.
У мене все.
P.S.: Не хворійте і стережіться кліщів. Вони є носіями небезпечних інфекцій…

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x