Як навчитися брати для себе максимум здоров\’я від святкових заходів, фестивалей, народних гулянь?

Мене часто запитують, як я себе почуваю після проведення масштабних заходів? Про що може думати і що може відчувати психолог і ведуча в одній особі по завершенню того чи іншого свята?

Провести свято, де задіяно більше 1 000 людей, це, звісно, ні в які порівняння не йде з тренінгами, де учасників 10 чи 20. Це – різні заходи! І кожен має різну мету. Хоча завдання схоже. Вказати комфортний шлях людині, яка звертається із певним запитом.

Що ж ви, шановні читачі, отримуєте від того чи іншого фестивалю, святкового концерту, міських розважальних святкових заходів, гулянь, родинних святкових виїздів на природу?

Можете хвильку подумати аби віднайти відповідь, а я тим часом скажу про себе, як про людину, котра бере активну участь у самій підготовці, проведенні, аналізі заходу, що відбувся, котра «смакує післясвятковий десерт» – фото колекцію від фотомайстрів чи відео.

Перше, який би не був досвід роботи, а початок, старт – це завжди стрес!
Бо кожне свято, кожен захід – нова, нестандартна, що вимагає певного креативу, ПРАЦЯ. АЛЕ цей стрес у процесі та на завершенні відіграє позитивну роль. Бо виробляється адреналін, а не кортизол. Отримувати насолоду – це те, без чого не проходить жоден захід. І при цьому не користуватися якимись додатковими засобами (окрім кави) аби збільшити рівень того кайфу від процесу діяльності. Отримати насолоду від праці, від створення атмосфери, від усмішок і живого сміху учасників заходу, побачити щасливих батьків, дітей, хлопців та дівчат – це насолода для душі і моє власне джерело енергії!

Так от про психологію свята та зміцнення психічного здоров\’я людини і, в цілому, нації шляхом створення фестивалів, відтворення обрядових дійств, та ін. розваг йтиме мова далі.

Люди, які беруть активну участь у таких гуляннях (це значить танцюють, співають, грають в побутові ігри, вуличні забави, приурочені якомусь святу чи просто так) закладають основу для того аби зуміти пережити можливі труднощі в майбутньому. Ніби створюють подушку безпеки, яка допоможе розрулити складні життєві ситуації.

Свято, карнавал, фестиваль дає можливість нам відчути приналежність до свого народу, до свого етносу, до своєї держави. Святкові заходи – спосіб краще пізнати світ, природу та інших людей. Тобто, свято і все, що на ньому відбувається, а особливо, якщо воно насичене спілкуванням, взаємодією, комунікацією людей, дітей, різних вікових груп і поколінь, є величезним потенціалом, який накопичується віками і передається, мов спадок із покоління в покоління.

Повторюсь, що будь-яка святкова подія, у якій задіюють не тільки артистів, а й громаду (обрядові, такі як Купала, Обжинки, весілля; фестивалі спортивні, танцювальні, пісенні та ін. заходи) – це джерело енергії, очищення від залишкових негативних емоційних станів (печаль, злість, страх).

Ті, хто переживає свято в реальності, а не через телебачення чи інтернет та без додаткових розслаблюючих засобів, продуктів (алкоголь, антидепресанти, наркотики), отримують вироблення достатньої кількості гормонів радості (щастя), які підвищують роботу імунної системи людини. А про захисну функцію імунітету говорять всі! (про зв\’язок психіки та імунної системи у наступній статті).

І про те, як природній антистресовий спосіб – СМІХ (гелотологія – наука про сміх), є цілі дослідження та реальні факти, що людина отримує сміючись. А свята всі вив\’язані з нитки, в якій одним з компонентів є сміх, посмішки, вигуки, колективні галасливі конкурси, ігри, де кожен може зняти маску чи одягти, перевірити, показати себе в іншій ролі та на інших подивитися, знайти в собі те, про що раніше не здогадувався – таланти та дарування. Саме вони на таких святах дуже часто дають людині отримати перемогу над собою та іншими.

У процесі свідомого святкування відбуваються різні позитивні перевтілення, ініціації, посвяти в більш високі ранги (наприклад, посвята в козака), здобування тієї соціальної значимості, якої багатьом не вистачає в побутовому житті.

Свято й святкування зараз – це коктейль різних традицій, звичок, обрядів з різних культур. І це є допустимим. Із кожної культури ми маємо можливість зараз взяти в своє життя те, чого бракує. Як-то кажуть, для повного щастя. Єдине, важливо розуміти, це ваше рішення чи це данина моді, чи просто жорстка маніпуляція із боку якихось організацій?

Як же навчитися брати для себе максимум задоволення від таких емоційних і для багатьох стресових заходів, як фестивалі, міські свята, всенародні чи регіональні гуляння? Як навчитися покращувати своє психоемоційне здоров\’я, беручи участь у таких дійствах?

– Перше і найголовніше – позбавте себе всіляких очікувань!
– Сила думки всім відома. Налаштування на позитив, це звичка, яку варто в собі виховувати. Якщо для себе важко, то спробуйте навчитися церобити заради своїх дітей.
– У будь-якому натовпі людей, обов\’язково знайдіть тих людей, які поділяють вашу точку зору, ваші принципи, ваші цінності. То, можливо, буде ваша команда, яка прийде до перемоги раніше за всіх)
– Музика, співанки, танці, сміх та ін.. види мистецтв – це ваше ресурсне поле! Всі ці творчі процеси використовуються психотерапевтами, як терапія (музикотерапія, сміхотерапія, арт-терапія). То чому ж не користуватися тим, що дається тобі в процесі святкування? Танцюйте, співайте, ліпіть з глини, свистіть у дитячі свистунці, стрибайте – це все профілактичні заходи гострих стресових побутових моментів. Потурбуйтеся про завтрашній емоційний стан сьогодні.
– Плачте, якщо ваша емоція радості зашкалює. Стримувати сльози – шкодити своєму здоров’ю і психічному здоров\’ю ближньому своєму.
– Вчіться радіти чужій радості! Це формула національного щастя! Якщо хтось виграв шампунь в конкурсі за кращу скоромовку, то порадійте його досягненням. Якщо ж не вмієте, чи може не дає якась інша емоція чи почуття (наприклад, заздрість) радіти щастю іншого, то не нарікайте потім на ту людну, а займіться собою і виховайте в собі звичку бути щасливим чи щасливою, радісною чи радісним від того, що хтось щасливий та успішний. Ментальна хронічна хвороба «Погано не те, що в мене корова здохла, а що в сусіда жива» – віджила своє.
– Ваш настрій залежить тільки від вас самих! Це теж звичка. Бути відповідальним за власний настрій – це складно, але реально. Перевіряла на собі, перевіряли діти на собі теж. Працює.

Ми всі – носії святкової культури. І передавати її наступним поколінням – це наше національне завдання. Але якою ми її передамо? Що бачать і побачать наші з вами діти на сьогоднішніх і майбутніх святах залежить тільки від нас з вами, від наших дій, від наших бажань.

Будьте здорові в усіх сенсах цього слова!

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x