Золотий червінець 1923 року: міф і реальність

Іван Десятніков, RSS,
Дата: 18-07-2018, 11:23

Читав сьогодні одне з краєзнавчих досліджень і вкотре наштовхнувся на досить поширений міф про радянський золотий червінець. Коротко суть його полягає у наступному. 1923 року для зміцнення грошової системи, зруйнованої революцією і громадянською війною, радянський уряд вводить в обіг нову монету – червінець. Оскільки монета була виготовлена із золота, це зміцнило довіру населення до нових радянських грошей, сповільнило інфляцію і стабілізувало фінансову систему країни.

Золотий червінець 1923 року: міф і реальність

Але реальність полягає у тому, що населення золотого радянського червінця не побачило!
Протягом 1922–1924 років у Радянській Росії, (а відтак, і в Радянській Україні, яка мала з першою єдиний грошовий обіг), а згодом у СРСР була здійснена грошова реформа. Поряд з деномінацією рубля, була введена нова грошова одиниця – червінець. Червінець був забезпечений золотом – на банкнотах було зазначено, що 1 червінець містить 1 золотник 78,24 долі (7,74 г) чистого золота. Такий самий вміст золота мали дореволюційні царські 10 рублів. Рублі і червінці перебували в обігу паралельно. Державний банк щоденно оголошував новий курс червінця відносно рубля.

Щоб остаточно подолати інфляцію, у жовтні 1922 року уряд виніс постанову про випуск золотих червінців як монет. Золотий червінець типу 1923 року карбували за стандартами дореволюційної миколаївської 10-рублевої золотої монети зразка 1897 року.

Але у широкий обіг золоті червінці не надходили, та й розмін паперових грошей на золото був суттєво обмежений. На банкнотах зазначалося, що «початок обміну встановлюється особливим урядовим актом». Такого акту так і не було ухвалено, тож забезпечення грошових знаків золотом залишилося лише словами.

Золоті монети-червінці радянський уряд використовував для зовнішньоекономічних розрахунків. За золото за кордоном купувалися необхідні матеріали та технології. Розрахунок золотими монетами був у той час загальносвітовою практикою. Золотозливковий стандарт набув поширення лише у кінці 1920-х років. Тому, власне, й карбувалися радянські золоті червінці.

До речі, деякі країни відмовлялися приймати монети з радянською символікою, оскільки не визнавали СРСР. Тоді радянський уряд налагодив виробництво золотих монет номіналом 5 і 10 царського зразка рублів, датовані 1898 та 1911 роками відповідно. Символіка Російської імперії на цих монетах більшовиків не бентежила, тільки б закордонні партнери приймали їх при розрахунках. Останні не заперечували.

Не дивлячись на досить великий тираж – 2,75 млн штук – золотих радянських червінців до нашого часу дійшло мало. Майже усі вони були вивезені за кордон.

Але у народі залишилася пам’ять про золотий червінець. Оскільки населення золотих радянських червінців фактично не бачило, очевидно, що маємо справу з певним зміщенням понять. Мабуть, це пам’ять про царські золоті монети, які активно використовувалися в обігу у 1920-х роках і були мірилом цінності товарів і послуг. Паперові радянські червінці цього періоду через свою високу вартість скоріше відігравали роль цінних паперів, ніж засобів обігу, але були еквівалентом золотої царської десятки. Так і сплуталися золоті царські 10 рублів та паперові червінці, створивши міф про радянські золоті монети.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода