Пам\’ятаєте, як Путін, під час перебування головою російського уряду, стверджував, що без України росіяни \”все одно перемогли б, тому що ми країна переможців\”?

Я не буду говорити про всю Україну в роки ІІ світової війни. Скажу лише про мешканців Черкащини: більш як 168 тисяч черкащан так і не повернулися з війни додому… І це – загиблі учасники війни лише 5% частини України.

Звісно, коли вже територія Росії була звільнена від нацистів і питання стояло про звільнення Української території СССР, а конкретніш – форсування Дніпра, такий на нашу думку сумнівний стратег і тактик Червоної армії, як Г. Жуков, дозволив собі таку фразу: \”Чєм больше ми утопім хахлов, тєм мєньше потом іх отправлять в Сібірь\”. І насправді, чого їх жаліти? Росія вже звільнена від німців, а Україну якось, використовуючи тисячі й тисячі жертв, завалимо хахляцкімі трупами й заграбастаємо собі надалі…

Тож, використовуючи стратегічний досвід вєлікава полководца Жукова, Путін і собі дозволив такий мерзотний месідж до свого рабського народу.

Ще хочу додати: дивився днями ПутінТВ і з дивом дізнався, що в Україні нинішня бандерівська влада заборонила святкування Дня Перемоги 9 травня. Знаючи, що наша місцева влада вже проанонсувала план святкових заходів у Черкасах – вшанування ветеранів, святкова хода, велопробіг, декілька концертів в різних частинах міста, святкові столи з кашею та фронтовими 100 грамами (хоча, як по мені, то в такі дні краще обходитися без пісень-танців, хоча не проти поминальних 50-ти грамів) – подумав, от неслухняна черкаська влада: їй забороняють, а вона проводить! Під вечір же по українських телеканалах побачив, що уся вільна від сепаратизму Україна святкувала це свято. А от вірні рашисти у цей день не дали людям гідно вшанувати полеглих у тій клятій війні. А ще й додали родинам Сходу приводів для жалоби – вони продовжували вбивати. Вбили навіть православного священника на одному з блок-постів у Костянтинівці.

А сьогодні черкащани довели, що й насправді Путін – ху*ло.

Отже, ла-ла-ла, ла-ла… Решта тексту вам знайома.