ТОЧКА ЗОРУ


Точка зору - це місце, де жителі Черкаської області можуть вільно висловити свою думку стосовно проблем та подій, актуальних для Черкащини.

Роздрукувати        Друкована версія
Перший заступник директора Центру європейської та євро¬атлантичної інтеграції, доцент кафедри державно-правових дисциплін Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького
В.М. Мойсієнко
:

– Відповідно до ст. 217 Договору про функціонування ЄС, Союз може укладати з однією чи декількома країнами або міжнародними орга¬нізаціями Угоди про створення асоціації, що передбачають взаємні права й обов’язки, спільні дії та особливі процедури. Під асоціацією слід розуміти «існування особливих привілейованих відносин Співтовариства з третьою країною, яка, принаймні, в обмеженому обсязі бере участь у функціонуванні системи Співтовариства». Загалом договірна практика ЄС, налічує понад 30 міжнародних договорів про асоціацію.

Наприклад:
1. Угоди про асоціацію (Туреччина, Кіпр, Мальта, Чилі, а також угода з Угандою, Танзанією і Кенією);
2. Європейські угоди про асоціацію (Словенія, Литва, Естонія, Латвія, Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Угорщина);
3. Євро-середземноморські угоди про асоціа¬цію (Ліван, Йорданія, Марокко, Ізраїль, Туніс, Алжир, Єгипет, Організація визволення Палестини);
4. Угоди про асоціацію та стабілізацію (Балканські країни).

Серед зазначених типів угод перспективу членства в ЄС визначають лише Європейські угоди про асоціацію. Водночас ці угоди помітно відрізняються за змістовним наповненням асоційованих відносин.
Тому укладення Угоди про асоціацію слід розглядати як перехідний етап, який закріплює європейські перспективи України у відносинах з ЄС. Адже йдеться про рішучий крок уперед порівняно з тим рівнем відносин, який дотепер обмежувався нашим партнерством з ЄС на основі Угоди про партнерство та співробітництво (1994 р.).
В основі політичної асоціації лежить зближення позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. Варто також звернути увагу, що статті Угоди, в її по¬літичній частині, присвячені боротьбі з корупцією. Основні зміни, що дозволять зменшити корупцію й розкрадання коштів, стосуватимуться планування й виконання бюджету, контролю за використанням бюджетних коштів, зокрема зміняться функції Рахункової палати та Держфінінспекції. Також буде посилена боротьба з шахрайством та фінансовими зловживаннями. Зміняться правила проведення державних закупівель – Угода вимагає не лише запровадити європейські стандарти, а фактично застосовувати більшість статей основних директив ЄС щодо державних закупівель.

У свою чергу, економічна частина Угоди спрямована на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС, передбачає лібералізацію торгівлі товарами і послугами, спрощення руху капіталів, руху робочої сили. Характерною рисою ЗВТ Україна – ЄС є комплексна програма адаптації нормативно-правових актів України, що регулюють різні сфери економіки до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні бар’єри в торгівлі між Україною та ЄС, забезпечить розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку.
Голова обласної організації Комуністичної партії України Віктор Роєнко:

– Комуністи ще до виборів Президента, до страшних подій війни на Сході робили все, аби влада спочатку порадилася з народом, перш ніж приймати такі рішення – вступати чи ні до Євросоюзу. Ми проводили збори підписів, ми прагнули, аби був оголошений референдум з цього питання. Виборці (а в референдумі можуть брати участь лише ті, хто має право голосу в Україні) мали сказати своє слово.
Я навіть думаю, що ті події, що нині відбуваються на Сході країни, – наслідок того, що такий референдум не був проведений. Якби послухали комуністів, такої біди не було б. Люди самі сказали, куди вони хочуть вступити: чи до Європейського Союзу, чи до Митного, чи взагалі хочуть залишитися самостійною державою, укладати окремі угоди про співпрацю з іншими країнами.
Я бачу в цьому боязнь влади почути свій народ. Не було жодних узгоджень, обговорень в трудових колективах чи місцевих радах. А така практика в нашій країні існує, і організувати таке обговорення було б нескладно.
Проте без цих процедур уже підписана й політична, й економічна складова угоди про асоціацію з ЄС. Таке поспішне підписання викликає і настороженість, і тривогу. Я ще в часи, коли був народним депутатом України, коли брав до рук проект якогось закону, завжди питав себе: а хто за цим стоїть, кому це вигідно? Те саме я запитую себе, коли з різних джерел намагаюся дізнатися зміст цієї угоди. Те, що мені вдалося прочитати, теж викликає занепокоєння.
У першу чергу це стосується розвитку сільського господарства. Так от, у цій галузі преференції надано не нам, а європейським країнам. Лише незначна частина нашої сільськогосподарської продукції потрапить на європейські ринки. Натомість широко відкриті шлюзи для продукції з Заходу на наші ринки. Звісно, ні про яке відродження вітчизняного виробництва за таких умов не йдеться, його розвиток загальмується, і врешті наше сільгоспвиробництво остаточно занепадатиме.
Додайте до цього ще й той факт, що ми суттєво позбавили повноважень санепідслужбу, ветеринарну службу, обмежили діяльність Держстандартметрології. Усе це сприятиме тому, що до наших споживачів надходитиме чужа продукція низької якості.
Я очікую ще й розквіту корупції. Для багатьох це потрапляння на європейський ринок буде вирішуватися старим перевіреним способом – хабарем.

Нам закидають неконкурентоспроможність нашої сільгосппродукції. І це теж лякає: коли ж ми встигнемо підігнати її під євростандарти? Коли встигнемо побудувати молокозбиральні пункти, сучасні цехи для забою худоби в кожному селі? Я прогнозую, що ми всерйоз втратимо поголів’я, бо підприємці різатимуть худобу, яку не зможуть реалізувати.
У галузі промисловості ситуація буде не кращою. Стратегічні галузі: літакобудування, суднобудування, машинобудування, зокрема військове, ми загубимо, бо їх також треба «підтягувати» до євростандартів. Ну кому потрібні суднобудівельні заводи в Миколаєві та Херсоні, коли Голландія вже зараз будує найсучасніші судові верфі? Ми перетворимося на сировинний придаток.

Що стосується населення. Уже йде підвищення цін на комунальні послуги, газ, електрику тощо. І це підвищення триватиме. А рівень зарплати, пенсії, соціальних виплат, та сама компенсація за підвищення цін на компослуги? Чи піднімуть їх до європейського рівня соціальних стандартів? Не врахувавши особливостей виробництва, надходжень до бюджетів, соціального захисту, які панують у нашій державі, не можна було робити таких відповідальних і рішучих дій.
На жаль, вороття немає. Вирішальний крок зроблено. Сподіваюсь лишень, що тоді, коли постане питання стати повноцінним членом ЄС, влада таки спитає думку народу й проведе референдум.
Керівник Агентства стратегічних досліджень, громадський діяч Сергій Пасічник:

– Якщо говорити про ймовірні здобутки й втрати для Черкащини від Угоди про асоціацію з ЄС, то варто виокремити дві цільові групи – споживачі та виробники.
Отже, що ж дає асоціація для пересічного споживача в нашій області:
– збільшення конкуренції на ринку товарів та послуг за рахунок лібералізації ринку та приходу цілого ряду нових та недоступних до цього часу європейських брендів;
– підвищення контролю якості товарів і послуг відповідно до вимог європейських стандартів. Українські товари стануть максимально безпечними, оскільки чиновнику з Брюсселя не можна буде занести хабара за фальшиву довідку чи експертизу;
– здешевлення цін на цілий ряд продуктів і товарів. Оскільки значна частина товарів в ЄС є дешевшою (одяг, авто, побутова техніка, продукти харчування), то після відкриття українського ринку покупець матиме вибір – купити дорожчий (через неконкурентоздатність) вітчизняний товар чи дешевший європейський;
– здорожчання або ускладнення доступу до багатьох товарів і послуг, що базуються на інтелектуальному праві. Зокрема посилиться контроль за дотриманням авторських прав в інформаційній сфері, аудіо- та відеопродукції, книг. Також будуть витіснені неліцензовані замінники оригінальних медичних засобів;
– покращення ситуації в сфері соціальної політики і освіти. Зокрема мають бути введені додаткові чотири дні відпустки, забороняється платити жінкам менше, ніж чоловікам. Також планується вдосконалити систему первинної медичної допомоги, а українські дипломи й кваліфікації для допуску до роботи визнаватимуться в ЄС;
– завдяки переходу на європейські стандарти якості (а головне – контролю стану довкілля) покращиться екологічна ситуація в багатьох сферах. Наявні в Україні стандарти якості води чи повітря нерідко є не гіршими, а інколи й жорсткішими, ніж в ЄС. Проте через корупцію не завжди дотримуються. Втім нові правила якості та контролю можуть зупинити на деякий час ті виробництва, що не відпо¬відають цим вимогам.

І отут переходимо до того, що дає Угода промисловості та бізнесу.
Згадуваний так званий екологічний пакет реформ виконувати буде непросто. Головний тягар щодо його виконання понесуть на собі українські підприємці. Але про все по порядку:
– очікується зменшення корупції. Зміни відбудуться в управлінні державними фінансами та плануванні держбюджету, зокрема зміняться функції Контрольно-ревізійного управління та Рахункової палати;
– через посилення захисту прав споживачів виробники отримають додаткові проблеми. Втім ті підприємства, що поважають свого клієнта, й зараз опікуються його правами;
– за рахунок відкриття європейського ринку зросте експорт українських товарів до ЄС. Це дозволить щороку заробляти щонайменше 383 мільйонів євро на експорті товарів, однак це не означає, що європейці купуватимуть українське тільки тому, щоб нам допомогти. Українські товари мають бути конкурентноздатними і якісними. Імпортні мита на українські товари, що експортуються до ЄС, зменшать у середньому в 15 разів, тоді як мита для товарів із ЄС до України знижуватимуться поступово. Однак, коли умови зрівняються, українські виробники матимуть серйозних і досвідчених європейських конкурентів на ринку;

– теж саме стосується й експорту послуг. Українці зможуть відкривати філії в країнах Євросоюзу, інвестиції отримають додатковий захист, а наші громадяни зможуть легально і захищено працювати в країнах ЄС;
– за рахунок створення переваг для малого й середнього бізнесу в Україні знову буде вигідно виробляти товари. Однак знову наголошуємо, що все виробництво має бути ліцензоване й відповідати нормам ЄС. Простіше кажучи, багато з того, що зараз продається з лотка або прямо на вулиці, може опинитися поза законом.
Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

День пухнастих та вусатих. 17 лютого частина Європи відзначаэ День котів. Журналісти познайомили глядачів із колоритними черкаськими чотирилапими.
Після танення снігу деякі черкаські вулиці перетворюються на ставки. На незаасфальтованих ділянках утворюються глибокі ями. Така ситуація виникла й
Поет із Ковалівки ...
Володимир Даник, RSS
Про свято Стрітення ...
Сергій Мошенський, RSS
Пісні чужої війни ...
Владислав Бедринець, RSS
Про кохання від мами ...
Юлія Фомічова, RSS