Безхатченків і нужденних взялися рятувати в Черкасах

Безхатченків і нужденних взялися рятувати в Черкасах

Життя з нуля. У Черкасах взялися рятувати безхатченків і людей, що опинились у скруті. Силами небайдужих черкасців збирають харчі, одяг і засоби гігієни. Дають знедоленим не лише новий одяг, а й нові документи. А тому – шанс на повноцінне життя. Про милосердя по-черкаськи – Олена Берестенко далі.

Тетяна – інвалід дитинства. Кілька років тому шахраї відібрали в неї єдину квартиру.
Тетяна, безхатченко: «Хотели дочери. Получилось непонятно кому. Муж у меня тут умер».
Прихистили безхатька в черкаському центрі реінтеграції. Реабілітуються тут ще десятеро знедолених.
Дмитро Андрійченко, директор центру реінтеграції (БО «Від серця до серця»): «Категории разные, люди разные. Есть тут и люди с двумя высшими образованиями».

Ще рік тому тут діяв деревообробний цех. Нині його переобладнали в залу зі спальними місцями. У кімнаті не лише ліжка, а й бібліотека, кухня та телекуточок.
Дмитро Андрійченко, директор центру реінтеграції (БО «Від серця до серця»): «Телевизор мой личный. Мне его родственница подарила. Вот принес его сюда».

З центру виходять не лише ситими й доглянутими, а й здоровими. Любителям спиртного сюди зась. Окрім нового одягу та взуття, тут видають нові документи.

Дмитро Андрійченко, директор центру реінтеграції (БО «Від серця до серця»): «Благодаря взаимодействию с миграционной службой, мы договорились о том, что мы будем регистрировать здесь людей. Соответственно, восстанавливать документы, которые они потеряли».

Рятувати людські долі заходилися всіма Черкасами. На акцію милосердя, організовану Територіальним центром соціальної допомоги, містяни відгукнулись залюбки.

Альона Щербак, директор Територіального центру соціальної допомоги Соснівського району Черкас: «Зібрано 75 кг продуктів: вівсянка, рис, пшоно, горох, чай. Також 220 кг одягу: натільна та постільна білизна, верхній одяг».
Залишатися надовго в центрі реінтеграції Тетяна не збирається. Хоч і має тут друзів і однодумців.
Тетяна, безхатченко: «Тут реабилитируюсь. Дальше буду искать комнату в общежитии. Может, работу по уходу найду».
Своїм благодійникам жінка вдячна за дах над головою. Та найбільше, каже, – за дружні стосунки, підтримку та шанс на нове життя.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x