Чому одні терплять роками, а інші бунтують і роблять крок? Отримують масу незручностей, ризиків. Часто втрачають. Але потім сягають нових, справжніх вершин у своєму житті!

Одна з відповідей – людину по-справжньому щось так «дістало», що вона готова терпіти потенційні незручності і платити емоційну ціну. Психологи називають це явище мотивацією уникнення. Сильна штука. Може дати потужний поштовх сміливості й рішучості.

Але дуже важливо, щоб після такого імпульсу Ви направили сили не на те, що не хочете, а на те, що хочете взамін старому.

Інакше чекайте демотивацію, втрату енергії і відкат назад!

Прочитайте цю чудову притчу про собаку. Коротко і влучно. Життєво.

Після цього подивіться на ту ситуацію в житті, яка Вас дуже не влаштовує.

Скажіть самі собі чесно: «Що ще потрібно, щоб Ви по-справжньому зрушилися з місця?» …

Притча «Лежати на цвяху»

Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив стареньку в кріслі-гойдалці. Поруч з нею гойдався в кріслі дідок, що читає газету. А між ними, на ганку, лежала собака і скулила, наче від болю.

Чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.

Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив престарілу пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними і видає той же жалібний звук. Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо й завтра собака буде скиглити, він запитає про неї у старої пари.

Третього дня, на свою біду, він побачив ту ж сцену: старенька хиталася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він більше не міг цього витримати.

– Вибачте, мем, – звернувся він до старенької, – що сталося з вашою собакою?

– З нею? – перепитала вона. – Вона лежить на цвяху.

Збентежений її відповіддю чоловік запитав:

– Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?

Старенька посміхнулася і сказала привітним, ласкавим голосом:

– Значить, голубчику, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця!

Ех, скільки разів, я у своїй роботі зустрічав людей, які голосно скаржилися і заявляли про нове життя з понеділка. Але нічого реально так і не робили. Всі сподівалися, що якось воно утрясеться … Страждали, але терпіли …

Надія вмирає останньою. А її потрібно вбивати першою!!!