Сахнівську загальноосвітню школу, що в Корсунь-Шевченківському районі, знають далеко за межами не те, що Черкащини, а й України. Такою знаменитою вона стала завдяки її колишньому директорові – видатному педагогові-новаторові Олександрові Антоновичу Захаренку. Це він створив цілісну систему громадянського, сімейного, трудового й фізичного виховання молодого покоління й на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно переплітається з життям маленького села й усієї України.

Олександр Антонович не раз наголошував на тому, що кожен квадратний метр території школи має виховувати.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Школа-комплекс
А територія школи, яка тепер називається авторською школою Олександра Захаренка, чималенька – 5 гектарів. Власне, це таке собі гарно облаштоване містечко, де діє 5 центрів.
У навчальному центрі навчаються учні 5–11 класів. До нього входять 13 класів-кабінетів основ наук, їдальня, бібліотека з читальною залою, службові приміщення. У виховному центрі містяться два музеї – історії села (від стародавніх часів до сьогодення) й Народного вчителя Олександра Захаренка. Адміністрація школи планує, що продовженням музею Захаренка згодом стане ще одна кімната, де буде висвітлена роль цього Педагога в становленні й розвитку освіти на Україні. В цьому ж центрі є планетарій і астрономічна обсерваторія. Там же діє й кінолекційний зал на 120 місць. У добудованому мансардному поверсі розташований виставковий зал, де представлені дитячі саморобки й картини місцевого художника Степана Сліпця.

Триповерхова споруда – то центр молодших школярів. Перший поверх відданий дошкільній групі, до послуг якої ігрові кімнати, спальня, їдальня, невеличкий спортзал. Для малечі створені всі необхідні умови: туалети, душові з холодною і гарячою водою. На другому й третьому поверхах навчаються учні 1–4 класів. Крім того, на другому поверсі ще є зали хореографії й спортивний. На третьому поверсі – кімнати для занять гуртковою роботою. Тут працює філіал музичної школи по класу баяна, фортепіано, сольного співу, художня школа.

До трудового центру входять цехи: токарний, столярний, слюсарний, швейний, кулінарії, електроцех, а ще цех небезпечних верстатів. Розвитку трудових умінь і навичок учнів сприяють теплиця та дослідні ділянки.
Спортивно-оздоровчий центр включає в себе стадіон, баскетбольний та волейбольний майданчики, спортивну залу, тренажерний майданчик, дендропарк з атракціонами. У дендропарку функціонує клумба «Здоров’я», де учні вирощують різноманітні лікарські рослини, з яких виготовляється лікувальний чай «Букет Надросся».
Гордістю школи є плавальний басейн – єдиний у Корсунь-Шевченківському районі. Про нього слід сказати окремо.

Басейн – шикарний, але обходиться дорого
Він не використовувався довгих 14 років. І от після реконструкції, на 20-у річницю незалежності України, відбулося його врочисте відкриття. У кожного класу в розкладі є урок плавання – додатковий до уроку фізкультури. Наприкінці 4 класу всі дітлахи здають залік із плавання. Тож плавати тут уміють усі школярі. Дошкільна група теж приходить у басейн і навчається плаванню під наглядом інструктора й батьків. Утім, басейн використовується не лише дітьми сахнівської школи, а й усього району. Сюди також приїздять учні зі шкіл Канівського й Городищенського районів. За два з гаком роки, відколи він запрацював після реконструкції, його відвідало понад 8 тис несахнівських дітей.

– На жаль, басейн використовується не зовсім раціонально, – зауважує директор школи Іван Рибалка. – Вода в ньому підігрівається електрикою, тож він може працювати в будь-яку пору року. Щоб підтримувати належну температуру води (не менше 28 градусів), включається кілька потужних обігрівачів. Техніка ця досить складна, потребує постійного догляду, до того ж енергоємна. Взимку приміщення басейну опалюється ще й від газової котельні. Є дуже багато дорослих, які хотіли б відвідувати басейн, тож ця послуга мала б бути платною. Ми внесли зміни до статуту школи, які стосуються надання таких послуг. Але сам механізм оплати ще не опрацьований.

Головна проблема – брак коштів
Звісно, утримувати такий величезний комплекс-школу надзвичайно складно. Одних тільки дерев на її території росте близько 3,5 тисяч. На 50 сотках клумб щороку висаджуються десятки тисяч саджанців різних квітів, вирощених у шкільній теплиці. Найбільше, близько 10 тисяч, тут квітує сальвій – улюблених квітів Олександра Захаренка.
Проблеми в школі, безперечно є. Як же без них у такий скрутний час? Школа опалюється трьома газовими міні-котельнями, де встановлено 5 котлів. Вони інколи виходять з ладу. Система опалення в навчальному корпусі була змонтована 1967 року. Зо два десятки років тому її прочистили лише частково, замінили кілька батарей. Тому в деяких навчальних кабінетах узимку холодно. Треба було б, за словами директора школи, прочистити ще й те крило, де навчаються молодші школярі. Але все впирається в брак коштів.
Директором школи Іван Рибалка працює 14 років, а прийшов сюди вчителювати в 1979-му. Каже, що тоді в школі навчалося 320 учнів, зараз же 102.

Повсюдне зменшення контингенту учнів у сільських школах породило ідею створити на базі Сахнівської школи школу регіональну. Планувалося, що тут навчатимуться діти з довколишніх сіл і житимуть у гуртожитку.
– Проект ремонту цього гуртожитку вже виготовлений, – розповідає Іван Леонідович. – На першому поверсі планується виділити чотири квартири для молодих учителів, а на другому будуть кімнати для дітей. приблизно на 30 осіб. Хотілося б зробити цю регіональну школу за зразком Ковалівської школи Полтавської області. де працював Антон Макаренко. Там створена школа для обдарованих дітей із сільської місцевості. Така ідея є і в нас. Поки що тільки ідея.
Іще про одну ідею повідав нам Іван Рибалка – на базі покинутого дитячого садочка. який уже почав руйнуватися, створити районний оздоровчий табір. Улітку тут відпочивали б усі діти району, а взимку проживали б ті, які навчаються в регіональній школі.

За виготовленим красивим (як означив його Іван Леонідович) проектом цього закладу почалася реконструкція дитсадка. Вже було перекрито дах, змонтовано нову котельну. Але на цьому фінансування припинилося й роботи завмерли.
По всьому видно, що наразі говорити про регіональну школу ще зарані. Тут би й нерегіональній якось вижити.
– Усім школам, у тому числі й нашій, на 10 відсотків урізали ліміти газу. До Нового року якось протягнемо. Час нині такий непевний, що коли раптом почнуть відключати електроенергію, то котельні працювати не зможуть, адже насоси в них електричні…