Навіть рятувальники, які багато чого перебачили в цьому світі, були вражені тим, що побачили в Городищі 22 серпня
– Ще на під’їзді до Городища було видно дим, небо було темним, ніби в хмарну погоду, хоча той день був сонячним, – розповідає Сергій Вознюк, начальник групи рятувальних робіт, заступник начальника аварійно-рятувального загону спецпризначення управління ДСНС України в Черкаській області.

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Черкаські рятувальники, які перебували на цілодобовому чергуванні, виїхали до Городища одразу, щойно надійшов сигнал біди. Через годину на місце надзвичайної події вирушили і додаткові сили. Серед них був і Сергій Володимирович.

– У штабі нас розподілили по бойових позиціях. Дільниця, що дісталася нам, тяглася вздовж людських городів. Там горіло усе, бо нафта розтеклася: люк цистерни деформувався, – згадує він. – Коли горить нафта, водою не загасити. Потрібен піноутворювач. У городищенських колег його було обмаль, бо вони мають лише основну техніку. Ми підігнали спеціальну. Різниця в тому, що в звичайній автоцистерні вміщується 500 л піноутворювача, то у спеціальній – 10 тон. Після цього справа пішла краще, ми локалізували, а згодом і ліквідували пожежу. Все вийшло досить вдало, адже нафта могла вибухнути, та ми встигли цьому запобігти. А головне – нема людських жертв.

Останнє дійсно головний критерій роботи рятувальників. Найбільшим жахом у Городищі, за їхніми словами, було те, що за якихось 100 метрів від місця аварії на станції стояв дизель-потяг з людьми, а з іншого боку неподалік розташована нафтобаза. Саме те, що обидва ці обєкти не попали в зону ураження, дозволяє реятувальникам робити висновок про те, що це не було терактом: теракт завжди направлений на якнайбільші людські жертви. Та й спеціальна комісія УМВС України на Одеській залізниці дійшла такого ж висновку: причиною аварії була технічна несправність цистерни, що зійшла з рейок і потягла за собою інші.