Вчора, 14:40
Цієї ночі у гості приходив сум. Шкрябався у двері, просочувався крізь щілини і забирався під ковдру. Своїми холодними ручиськами обіймав. Шепотів на вушко, наспівував щемливі пісні. Сум приходив у гості цієї ночі. Гарячими сльозами щоки цілував, морозом сковуючи тіло. Турботливо тримав за ...
13-07-2018, 15:40
Якість енергії, яку ти несеш світові, – ось головне. Всі ми маємо світлу й темну сторони, демонів у душі й янголів у голові, але важливо у всьому цьому розмаїтті свого багатства бути якісним. Що це значить? Це прощати тих, хто робить тобі зло. Так, прощати. Щиро і від усього серця, навіть ...
11-07-2018, 12:23
Місто довго не могло заснути. Переверталося з боку на бік. Відгукувалося дзвінким сміхом, бігало за м’ячем у темних вуличках. Літало грайливим настроєм понад кронами дерев, шугаючи птахів. Місто довго кліпало очима. Визирало допитливо з порожніх вікон. Вглядалося у нічне небо, вишукуючи свою ...
9-07-2018, 16:20
Із чужими простіше. Тепер знаю. Тепер зрозуміла. Із чужими не так болить. Бо вони чужі й ще не знають наших слабких місць. Бояться образити і намагаються сподобатися. А тому роблять для цього усе. Із чужими також тепло. Не пече, не горить, не обпікає душу. Проте тепло і, здається, не так ...
5-07-2018, 12:40
Відчувати свою інакшість завжди важко. І не тому, що межа між «любити себе» і нездоровим егоїзмом надто тонка. А тому, що ти постійно себе порівнюєш з іншими й тобі трапляються ці відмінності на кожному кроці. А ще тому, що часто просто немає поряд того, хто б тобі пояснив, що бути інакшою, ...
28-06-2018, 12:00
- Чому інші роблять мені боляче? - Щоб зробити тебе красивою! На жаль чи на щастя, ця розмова стосувалася лише тренера. А інші люди роблять нам боляче просто так. Точніше, вони просто живуть, намагаючись урвати й собі шматочок щастя, а ми самі визначаємо, як на то реагувати, залежно від ...
27-06-2018, 21:02
Терпкий запах колосся, вогкої землі й надвечір’я. Судомно вдихаю ще і ще. Майже оголене тіло й ледь відчутні обійми чужої сорочки. У волоссі плутається проміння втомленого Сонця, а в думках – лише величність і затишок Поля. «Тут можна жити», – подумалося. Тут можна розчинитися у своїх ...
22-06-2018, 16:42
Те, що найбільше гнітить душу і принижує самих нас – це саможаль. Кажуть, його нічим не витравити. Саможалю можна протиставити лише дію. Будь-яку, яка вам подобається і яка приносить видимі результати. У моєму житті такою дією завжди був спорт. Якби я не втомлювалася від нього, він ніколи не ...
21-06-2018, 13:55
Це мала бути дівчинка. З золотисто-русявим і кудрявим волоссям, маленьким носиком й очима кольору чорного чаю. Вона була б нестримна й весела. Перетворювала б сум у дзвінкий сміх. Мабуть, любила б морозиво й голосну музику. Цікавилася б співами й спортом. Була маленькою на зріст, проте мала б ...
20-06-2018, 13:41
Місцині, де троль розкидав каміння, бо ж д-у-у-у-же сердився, понад 9 тисяч років. Знаходиться вона в одному з національних парків Фінляндії. Це - казковий ліс, у якому живуть усі пори року, кам'яні тролі, ніжні феї і суворі повелителі стихій мають кожен свій величний трон... Тут Місяць може ...
14-06-2018, 10:40
Відкрите серце - дуже важливе поняття у йозі. Дива в житті траплятимуться лише тоді, коли ти чистий, щирий, відкритий для любові тощо. Проте в сучасному світі «відкритість» стала настільки відкритою, що навіть для власних думок доводиться шукати якісь методи стримання. Так, коли невпинні ...
6-06-2018, 21:01
Сама. Прокидаюся, лягаю спати, дивлюся серіали, читаю книжки, інколи швендяю вечорами містом, готую вечерю, гладжу кота і дивлюся сни. Сама. Заробляю гроші, оплачую рахунки, позичаю-віддаю, купую їжу, завантажую фільми й тиняюся вночі темною квартирою, підпираючи час від часу стіни. Сама. ...
15-05-2018, 11:40
Спочатку несміливий, тихий... Непевними кроками човгикав за мною, мов тінь опівдні. Огортав увагою, манив пахощами такого ж ще непевного жасмину і невловимого далекого щастя. Згодом - упертий, відвертий. Обіймав мокрим віттям дерев. Цілував краплями очі й засипав прохолоду за пазуху. Чекав ...
26-04-2018, 12:21
Втомилася зізнаватися собі й іншим, що я втомилася. Здається, що втома – це ще гірша морока, ніж депресія. Ту хоч можна медикаментозно прогнати. А цю мадаму – жени не жени – доводиться терпіти. При чому, кожний її візит оригінальніший за попередній. Забула вимкнути плойку, ледь не спаливши ...
19-04-2018, 13:45
Можу бути ніжна, як абрикосовий цвіт. Можу стати ним і розчинити у собі. Відібрати пам’ять, розум і силу волі. Огортати ледь відчутно теплом весняного вітру і п’янити й п’янити шепотом свіжого листя… Омити сльозами душу й стати квіткою, яку не хочеться зривати. Можу бути відверта, як весняний ...
Черкаси наживо

Чотири роки тому у цей день загинув полковник Ігор Момот. Тоді вперше з російського боку стріляли по Україні з «Градів». Посмертно йому присвоїли
Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
Нічний гість ...
Анна Сакун, RSS
Одна з пісень Висоцького ...
Володимир Даник, RSS
І це теж мине ...
Сніжана Калюжна, RSS
Якість наших душ ...
Анна Сакун, RSS
Як місто не спало ...
Анна Сакун, RSS