30-07-2018, 09:48
Живе в моєму під'їзді така собі бабця Оля. Маленька, сухенька, непримітна на перший погляд. Таких бабусь багато у кожному будинку. Полюбляє проводити час на лавці, проклинати перехожих, сваритися з сусідами. І складається враження, що вона - вічна. Типово, але... Одна біда з бабцею, точніше у ...
6-07-2018, 19:00
Відпускаю вінок. Він не потоне. Плистиме довго по річці, минаючи неспокійні хвилі. Плистиме так легко й невимушено, ніби робив то все своє квітково-трав’яне життя. А свічка в ньому не затухне. Палахкотітиме всю дорогу, ніби маячок для моїх бажань. Цей вінок допливе до морів, океанів, побачить ...
22-06-2018, 15:20
На початку червня я знову відвідав Черкаси. Після приїзду до міста минулої осені, на перший погляд, змін сталося небагато. З височенного комина теплової електростанції чорний дим усе ще вкривав міську забудову, а гарячої води у людських житлах усе ще не було. Діряві хідники усе ще були ...
15-06-2018, 12:40
Люблю дорогу. Автомобільну. Тихий шум коліс по асфальту. Рівномірне мурчання двигуна. Неспішне погойдування кабіни на швидкості, коли навіть невеликі вибоїни помічаються лише після того, як задні колеса зроблять по них своє ритмічне туг-туг. Люблю ледь вловиме биття механічного серця авто, ...
14-06-2018, 10:40
Відкрите серце - дуже важливе поняття у йозі. Дива в житті траплятимуться лише тоді, коли ти чистий, щирий, відкритий для любові тощо. Проте в сучасному світі «відкритість» стала настільки відкритою, що навіть для власних думок доводиться шукати якісь методи стримання. Так, коли невпинні ...
6-06-2018, 21:01
Сама. Прокидаюся, лягаю спати, дивлюся серіали, читаю книжки, інколи швендяю вечорами містом, готую вечерю, гладжу кота і дивлюся сни. Сама. Заробляю гроші, оплачую рахунки, позичаю-віддаю, купую їжу, завантажую фільми й тиняюся вночі темною квартирою, підпираючи час від часу стіни. Сама. ...
23-05-2018, 12:51
Залите сонцем подвір’я, наповнене зеленню, квітами й пахощами трав. Вітер колихає гойдалки, співає пообідні колискові одним малюкам, а сонячні зайчики гукають бавитися інших. У дворі – двоповерховий світлий будинок. Запах смачної їжі і дитячої присипки одразу розповідають про його жителів. Тут ...
22-03-2018, 15:23
«Заплющ очі. Однією рукою візьмись за поручень, іншою – за мою руку. Глибоко вдихни й видихни. Розслабся. Роби крок» – так почався мій неймовірний досвід ходіння по склу, справжньому битому склу, і розпочалася боротьба зі страхом усіх страхів. Звісно, це не було спонтанним рішенням і не ...
20-03-2018, 22:21
Лежати на лівому боці спиною до нього. Відчувати на шкірі подих, доторк губ і важкість гарячої руки на плечі. Лежати тихенько, ледь дихати, з усієї сили намагаючись утримати в грудях серце. Це щастя. Минуле. Відкривати двері своєї квартири під голосне "Няв". Вмикати серіал і напівоголеною ...
20-03-2018, 17:17
Про них, їхні проблеми й потреби говоритимуть завтра - у Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Одягатимуть різнокольорові шкарпетки, зізнаватимуться у толерантності й казатимуть, що вони такі ж, як ми. Це буде завтра. Сьогодні навряд чи хто усміхнеться їм у відповідь чи згадає про таку ...
8-02-2018, 13:39
А можна написати не про академічне, але цікаве? Ось я вийшов на вечірню прогулянку і зустрів сусідку, яка читала мою статтю про розстріляних у 1937 році колишніх петлюрівців, серед яких був Григорій Варавва з Канева. А вона робила проект пам’ятника його братові Олексі з Бафало. Пишуть про ...
30-01-2018, 16:22
Там дивний запах. Ліки, їжа. Там дивно пахне навіть сміх. Він там є, попри біль і смерть. Там дивно змішуються сльози й обійми, там холоне кров. Там – це Обласний центр дитячої онкології і гематології Черкаського обласного онкологічного диспансеру. Там радіють гостям і сумують за рідними. ...
22-01-2018, 15:41
Найсильніша зброя проти всього лихого, що є у нашому житті, – це прийняття. Ні, це не зміна погляду на проблему, якщо не можеш її змінити. Це цілковите, повне й беззаперечне прийняття того стану речей, який нині склався. Погодитися з ним і навчитися жити за тих умов, що є. Переконана, що в ...
14-11-2017, 15:41
Для неї фотографія – особливий вид медитації, для нас її фото – витвори кулінарного та художнього мистецтва. Вікторія Кондисенко – фудфотограф, за свій професійний шлях «посмакувала» багатьма професіями, та свідомий вибір перетворити фото у бізнес і при цьому робити те, що їй подобається ...

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода