– Так, ціна хліба зросла в середньому на 20 – 30 відсотків, – підтверджує президент усеукраїнської асоціації пекарів Костянтин Кошелев. – Це зумовлено подорожчанням енергоносіїв на 30 – 40 відсотків, зерна – з 2,1 тисячі гривень до 2,45 тисяч гривень за тонну. До того ж, енергоносії та зерно з Аграрного фонду відпускають за попередньою оплатою, а вартість банківських кредитів становить 30 відсотків і більше. Це і є основними факторами підвищення ціни на хліб. Про це інформує власний кореспондент «Нової Доби».
Виробники хліба заявляють, що піднімати ціни вони просто змушені, оскільки їхні підприємства працюють збитково, а борошно, газ, електроенергія, транспортні витрати постійно дорожчають.
– Хліб – це такий самий продукт, як і всі решта, й за законами ринку його вартість повинна змінюватися відповідно до збільшення витрат, – відзначає директор Іркліївського хлібокомбінату Тамара Козаченко. – Зрозуміло, що якщо збільшуються витрати на сировину та енергоносії, то обов’язково повинна змінюватися і ціна на хліб. Ні для кого не секрет, що хлібна галузь у нашій країні надзвичайно зарегульована й, по-суті, завжди була збиткова. Але раніше держава нам компенсувала бодай частину витрат. Ми й раніше із зими виходили зі збитками, а потім закінчувався опалювальний сезон, і нам вдавалося перекривати ці збитки. Цього року після зими в нас на 2 100 гривень піднялася ціна на газ, а за вересень – ще на 100 грн. Підвищення цін на енергоносії веде за собою й подорожчання зерна, солі, електроенергії тощо. Крім того, врахуйте ще й те, що останнім часом у нас значне скорочення об’ємів продажів, бо нині хліб печуть супермаркети. Раніше вони купували його у нас. Також дуже багато людей на паї отримують пшеницю й самі його печуть. На мою думку, над цією ситуацією треба добре подумати службам соціального захисту. З одного боку, потрібно захистити бідне населення, а з іншого – дати можливість виробникам розвиватися й виплачувати людям зарплату.
В асоціації «Борошномелів України» причини подорожчання хліба пояснюють ще й проблемою з продовольчим зерном 2014/2015 маркетингового року. Посилаючись на моніторингові дані підприємств, вони зауважують, що на ринку України нині лише 20 – 25%, або 4 – 4,5 млн т пшениці відповідають необхідним для борошномельної галузі характеристикам, зокрема, за вмістом клейковини. А для того, щоб упродовж року виробляти борошно та пшеничні крупи, потрібно 5,1 млн т.
Не так і давно в області на 730 об’єктах торгівлі діяли так звані соціальні «продовольчі кошики», де малозабезпечені громадяни могли купити собі дешевий хліб. Як розповіла нам продавець хлібного відділу одного з черкаських гастрономів, соціальний «продовольчий кошик» вони більше не наповнюють, бо з’ясували, що багато небідних людей купують соціальний хліб для того, щоб згодовувати домашнім тваринам. За її словами, згортання «кошиків» відбувається і в інших великих магазинах.
