«Серцеві хвороби помолодшали: інфаркт у 30 років вже не є чимось аномальним»

«Серцеві хвороби помолодшали: інфаркт у 30 років вже не є чимось аномальним»

На запитання читачів «Нової Доби» про хвороби серця розповіла головний лікар Черкаського обласного кардіоцентру Світлана Журба під час гарячої лінії, що відбулася в редакції газети.

Людмила Миколаївна, село Мокра Калигірка Катеринопільского р-ну:
– У мене під опікою хлопчик-сирота, 14 років. У нього нейроциркуляторна дистонія по кардіальному типу, пролапс мітрального клапану першого ступеня. Діагноз поставили в Катеринополі. Син постійно скаржиться на слабкість, йому важко дихати, часто підвищується тиск, болить голова і взагалі дитина хвороблива. Наскільки ці хвороби небезпечні?
– Пролапс мітрального клапану першого ступеню може бути фізіологічною нормою для дитини такого віку. А от нейроциркуляторна дистонія – це вже захворювання. Проте й воно може виражатися помірно або сильно та різко. Тож тут треба знати ступінь вираженості хвороби. Разом з тим причиною поганого самопочуття може виявитися не серце, а порушення роботи інших органів чи систем.
У вашому районі є дуже кваліфікований кардіолог. Зверніться до нього за консультацією. Або ж можете приїхати до нас в кардіоцентр. Я приймаю хворих щопонеділка й четверга. Обов’язково потрібно взяти всі медичні документи: картку, кардіограми, аналізи.
– Ще б хотіла уточнити, при нейроциркуляторній дистонії діток ставлять на групу?
– Ні, не ставлять. Це взагалі функціональний діагноз, тобто з часом порушення можуть минути. У дітей подібні захворювання трапляються досить часто. І тільки у двадцяти п’яти відсотках випадків згодом розвивається захворювання. До речі, нейроциркуляторна дистонія може бути супутнім діагнозом іншого основного захворювання. Можливо, в дитини є декомпенсований тонзиліт, або захворювання шлункового тракту.

Ольга, м. Чигирин, 28 років:
– Після фізичних навантажень або ж коли підіймаюся по сходах починає часто битися серце. Чи може це бути ознакою якогось захворювання?
– Ні, адже при фізичному навантаженні кількість серцевих скорочень зростає. Якщо пульс не виходить за межі рівня допустимих скорочень, а на ваш вік це десь сто тридцять – сто двадцять ударів, то нічого страшного не відбувається. Загалом же, коли людина лежить або сидить, то в неї пульс становить шістдесят-вісімдесят уларів, коли йде – дев’яносто, коли підіймається по сходах – сто двадцять.

Тетяна, м. Черкаси:
– У моїх бабусі й мами була гіпертонія. Зараз мені 26 років. Чи передається це захворювання спадково. Що робити, щоб запобігти гіпертонії?
– Людина може мати схильність до артеріальної гіпертензії, якщо подібні недуги були в мами чи бабусі. Тож потрібно бути уважним до свого здоров’я, для початку періодично міряти тиск. Можливо, пройти обстеження.

Ольга Іванівна, м. Корсунь-Шевченківський:
– Двоюрідному брату, якому 35 років, діагностували атеросклероз. Якої дієти йому дотримуватися?
– У кардіологічній патології атеросклероз судин серця може з часом проявитися інсультами або ж інфарктами, тому на це треба заздалегідь звернути увагу. Хвороба напряму пов\’язана з відкладенням холестерину на стінках судин. Тому треба приймати протиатеросклеритичні препарати – статини. А які саме – допоможе підібрати кардіолог. Щодо харчування, то тут треба виключити з раціону свинину, сало й жири тваринного походження. Споживати рибу, пісне м\’ясо, олію соняшникову чи кукурудзяну.
У віці тридцять п’ять років таке захворювання трапляється не так часто. Тож це не норма, а патологія. Імовірно, тут причина в спадковості. Можливо, батьки в ранньому віці хворіли на серцеві недуги.
Разом з тим відзначу, що протягом останніх років серцево-судинні захворювання «помолодшали». Бувають випадки, коли до нас потрапляють з інфарктами пацієнти в у віці тридцяти років. Наймолодшому й узагалі було лише двадцять три.

Валентина, Монастирищенський р-н:
– Чоловік (42 роки) колишній спортсмен, займався п\’ятнадцять років тому боротьбою. Після флюорографії й подальшого обстеження з’ясували, що в нього збільшене серце. Проте на здоров’я він не скаржиться. Чи варто нам пройти якесь додаткове обстеження?
– У спортсменів дійсно трапляється збільшення лівих відділів серця. Відбувається це за рахунок того, що людина більш активно працювала фізично. Разом з тим, якщо проігнорувати те, що вдалося з’ясувати при флюорографії, є ризик пропустити якусь серйозну хворобу серця, пов’язану зі збільшенням органу. А таких вистачає – практично дев’яносто відсотків захворювань серця пов’язані зі збільшенням його розмірів.
Тож варто було б звернутися до лікаря. Навіть якщо ваш чоловік не скаржиться на погане самопочуття, адже деякі хвороби можуть протікати без симптомів. Коли ж вони починають проявлятися, лікувати їх буває запізно. Зверніть увагу й на те, що чоловіки, яким за сорок років, більше піддаються ризику серцевих захворювань, аніж жінки. Тож щоб раз і назавжди з’ясувати, чому серце збільшилося – від занять спортом чи хвороби – треба пройти обстеження.

Надія Іванівна, м. Черкаси:
– Чи впливає зміна погоди на самопочуття людини й роботу серцево-судинної системи?
– Ми всі метеозалежні: одні – менше, інші – більшою мірою. До останніх, як правило, належать люди з нейроциркуляторною дистонією – поєднання захворювань нервової і серцево-судинної систем. Коли погода псується – на вулиці похмуро, йдуть дощі, – спостерігається більше гіпертензійних кризів. Тому в такий період потрібно бути більш уважним до свого здоров’я: не порушувати прийом ліків, більше відпочивати, вчасно звертатися до лікарів.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x