Руслан Чикало, керівник соцзахисту Черкаської ОДА: «Соцзахист – це для всіх»

Руслан Чикало, керівник соцзахисту Черкаської ОДА: «Соцзахист – це для всіх»

У суспільстві часто панує хибний стареотип про те, що органи соціального захисту населення працюють лише для інвалідів, пенсіонерів та ще жінок, що виховують маленьких дітей. Звісно, що в першу чергу для них – для знедолених, непрацездатних, недужих, яким без сторонньої підтримки – нікуди. Ветерани війни і інваліди, чорнобильці і афганці, мамочки в декреті й багатодітні матері – усі вони потребують допомоги. Але соцзахист займається і працюючими: приміром, слідкує, чи не заборгували їм зарплату, тим, у кого з якихось причин знизились доходи, нараховує субсидії або призначає допомогу по малозабезпечності; а тим, кого раптово спіткала важка хвороба, підшукує путівки або, на жаль, інвалідні візки.

Про роботу своїх підлеглих – працівників сфери соціального захисту населення в області – розповідає її керівник, директор департаменту соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації Руслан Чикало.

– Руслане Олександровичу, розкажіть, будь ласка, у чому полягає специфіка роботи у соціальній сфері? Які люди з вами працюють?
– У соціальній галузі нашої області працює понад 5 тисяч людей. Це не тільки професіонали своєї справи, але й надзвичайно віддані, чуйні й добросердечні люди. Бо ви ж маєте розуміти, що, маючи справу в більшій мірі зі знедоленими людьми, які проживають в наших будинках-інтернатах, територіальних центрах, без цих якостей не обійтися. В основному у нас працюють люди віком від 35 до 50 років, таких майже половина.
Робота у цій галузі нелегка. Наприклад, середнє навантаження на одного соціального робітника по області становить 16 клієнтів, кожному з яких потрібно сходити за продуктами чи ліками, допомогти прибрати в будинку чи на присадибній ділянці, приготувати їсти. А інколи просто сісти і вислухати.

– Які основні напрямки роботи соціальної сфери? Адже Департамент соціального захисту населення займається не тільки соціальною допомогою малозахищеним верствам населення?
– Звичайно, попри ту величезну роботу, яку виконують наші територіальні центри й будинки-інтернати, доглядаючи за людьми похилого віку, інвалідами та іншими громадянами, які потрапили у важкі життєві обставини, ми охоплюємо й інші, не менш важливі напрямки щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення. Ми контролюємо своєчасну виплату заробітних плат, пенсій, стипендій, а також соціальних виплат. Повернути людям заборговану зарплату – це теж одне з наших завдань. Прагнемо й вивести з тіні заробітну плату мешканців нашої області, бо це напряму вплине в подальшому на розмір пенсій або соціальних виплат на кшталт лікарняних тощо. Тобто, з різних боків захищаємо права працюючих. Вживаємо заходи, спрямовані на поліпшення трудових відносин між сторонами та запобігання виникненню колективних трудових спорів.
Опікуємося громадянами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та інвалідами. Зокрема, забезпечуємо ці категорії громадян санаторно-курортним оздоровленням та технічними засобами реабілітації.
Субсидії, пільги різного роду, соціальні допомоги – їхня виплата теж належить до нашої роботи. І ці виплати стосуються не тільки інвалідів. Будь-хто може потрапити у складні життєві обставини і потребуватиме підтримки, і наше завдання цю підтримку з боку держави йому забезпечити.
Подіїї останніх місяців як ніколи яскраво це показали. Майдан, анексія Криму, війна на східних кордонах додали нам підопічних. Тепер до категорій, якими ми опікуємось, додалися ще учасники антитерористичної операції та переселенці.

– Чи плануються в соціальній сфері якісь інновації?
– Соціальна галузь за своєю суттю не статична, вона перебуває в постійному розвитку. Залежно від зростання чи зміни потреб населення змінюється і характер надаваних їм послуг.
Наразі, у сфері надання соціальних послуг триває масштабна реформа, якою передбачено суттєві зміни в організації роботи соціальних служб. Зокрема, впровадження нової системи, яка враховуватиме водночас потреби користувачів, інтереси постачальників існуючих і нових послуг та державне фінансування. До співпраці залучаються громадські організації та благодійні фонди, які в майбутньому на рівні з державними установами будуть надавати соціальні послуги.
Також донедавна система соціальної адаптації людей пенсійного віку та інвалідів в Україні була відсутня. Тому з метою усунення обмежень життєдіяльності, підтримання соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку у територіальних центрах створюються відділення соціально-побутової адаптації.
На сьогоднішній день відкрито відділення соціально-побутової адаптації у 26 терцентрах нашої області.
Окрім того, по Черкащині відпрацьовано нові форми соціального обслуговування. Так, у всіх містах та районах області впроваджено мультидисциплінарний підхід в організації роботи територіальних центрів, який включає в себе надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Такий підхід робить соціальні послуги більш доступними, розширює їхній спектр, охоплює більшу кількість осіб.
Люди похилого віку часто потребують відновлення певних життєвих навичок, а ще частіше хочуть продовжувати жити повноцінним життям – спілкуватися, навчатися, розширювати свій кругозір. Отож, щоб задовольнити ці потреби, система соцзахисту в області на базі 24 територіальних центрів відкрила Університети третього віку.
Новий рівень статусу людини в роботі, в суспільстві після виходу на пенсію ставить перед самим пенсіонером проблему необхідності створення нового стилю життя. І це має бути гідне, цікаве, насичене життя. Створення Університетів третього віку у територіальних центрах дозволяє забезпечити реалізацію права громадян похилого віку на соціальну адаптацію в поєднанні з навчанням, задоволенням потреб громадян у розвитку їхньої соціальної, творчої активності та участі у суспільному житті.
Тому, як бачите, в залежності від потреб суспільства ми впроваджуємо нові форми й методи роботи.

– До ваших турбот додалася ще одна категорія громадян – це переселенці. Як ви їм допомагаєте?
– Станом на 29 жовтня 2014 року до управлінь соціального захисту населення області для взяття на облік звернулося 1 375 внутрішньо переміщених сімей, у складі яких 2 694 особи. З них 1 256 сімей звернулися за призначенням щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, 928 сімей звернулися за призначенням різних видів державної соціальної допомоги. Тим, на кого вже надійшли електронні справи, а це 758 сім’ї, допомогу вже призначено.
1 200 особам за рахунок коштів обласного бюджету ми виплатили по 500 гривень одноразової грошової допомоги на загальну суму 600 тисяч гривень.
А на початку вересня до наших будинків-інтернатів було переселено 50 підопічних Макіївського психоневрологічного інтернату.
Ми не залишаємося осторонь проблем цих людей і в рамках чинного законодавства надаємо їм усю можливу допомогу.

– Другого листопада в Україні відзначили День працівника соціальної сфери. Щоб ви хотіли побажати людям, з якими працюєте?

– Як я уже відзначав, люди, які обрали цю професію, надзвичайно чуйні й добросердечні, професіонали свої справи. Я побажав би їм витримки і наснаги, а також щоб нарешті держава належно оцінила їхню роботу і в матеріальному плані. Та головне, щоб у них та у їхніх рідних було здоров’я, а над їхніми головами завжди було мирне небо.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x