Нещодавно закінчилася ще одна експедиція черкаських альпіністів. Цього разу вони піднялися на вершину Гімалай, Лангшіса Рі, а саме північну її сторону, на якій не було прокладеного маршруту. До сходження наших альпіністів на гору був розроблений класичний маршрут по південній стороні гори. Своїми враженнями від експедиції поділився один з її учасників, президент Черкаської обласної федерації альпінізму і скелелазіння В’ячеслав Полежайко.
Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
У 2012 році стартував альпіністський проект «Прапор Черкас на вершинах світу». За цей період проведено 4 експедиції, спортсмени відвідали Тянь-Шань, Альпи, Гімалаї й інші гори. Цей проект довгостроковий і розрахований на 15 років, але черкащани впевнені, що продовжувати традицію будуть ще їхні діти.
В’ячеслав Полежайко уже близько 14 років займається альпінізмом. Він народився і виріс у Криму. І в 10 класі вперше спробував піднятися на вершину. По суті ніхто В’ячеслава не вчив особливостям такого виду спорту як альпінізм, вони займалися самі з друзями. Велике сходження здійснив уперше в 2009 році на Кавказі.
Команда черкаських альпіністів складалася з 3 осіб: Михайло Фомін, В’ячеслав Полежайко й Микита Балабанов. Експедиція проходила з 27 вересня по 30 жовтня, а саме сходження тривало 6 днів. Загальна довжина маршруту становила більше 2 км.
– Ми на собі відчули, що таке режим першого сходження, коли кожен метр тобі відкривається щось нове, постійна інтрига. Гора нас тримала в напрузі до останнього, – розповів В’ячеслав Полежайко. – Так трапилося, що під час експедиції за добу до омріяного сходження на вершину випало буквально метр снігу, але нам треба було йти. Адже якщо б не вирушили й утратили день, то могли б не встигнути повернутися до відльоту. Ми пішли, але замість 2 годин проходу через льодовик, по камінню й льоду, ми йшли 12 годин, по пояс снігу, у деяких місцях було навіть по груди. Тому ми просто брали лопату й прокопували собі дорогу, – додав В’ячеслав. – З погодою нам пощастило вже, коли досталися до самої вершини. Коли ми знаходилися там, на небі не було ні хмаринки й вітру теж не було.
Маршрут, по якому піднімалися альпіністи, вони назвали Снігова Королева. До речі, назва вершини Лангшіса Рі, на яку цього разу здійснили сходження хоробрі черкащани, перекладається як «гора, біля якої пасуться яки». Цікаво, що спортсмени дійсно зустрічали тварин, котрі паслися там у теплу пору.
Черкаська команда стала другою, яка здійснила сходження в Гімалаях в альпійському стилі, тобто без попередньої обробки маршруту, без розміщення таборів: побачили гору, побачили безпечну логічну лінію для сходження й пішли підкорювати вершину.
Крім того, що черкаські спортсмени здійснюють сходження на вершини світу та розміщують там прапор Черкас, також займаються й підготовкою молодих альпіністів.
У Черкасах працює великий скеледром, який збудували 2 роки тому на Пастерівській, у спорткомплексі «Манеж», там займаються дитячі групи, в які набирають охочих з 6 років. Відповідно є й дорослі групи, які займаються альпінізмом, адже маленькі діти в основному вчаться особливостям скелелазіння і в них тренування проходять на базі на скеледромі, а також періодично для закріплення навичок виїжджають на скелі.
Щороку проводиться близько 5 традиційних зборів для починаючих спортсменів у різних районах Криму, Румунії, Карпат й на завершальному етапі щорічного навчального циклу на Кавказі.
Поділився В’ячеслав і своїми планами щодо наступних сходжень. Зокрема, є в планах черкаських спортсменів піднятися на вершину Хантер на Алясці. Також вони шукають спонсорів чи меценатів, які б допомогли їм здійснити сходження.
