На це сподіваються виробники Черкащини, як і України в цілому. Про не надто райдужні перспективи, які відкриваються перед черкаськими сільгоспвиробниками (оскільки область передусім аграрна), йшлося під час «круглого столу» «Євроінтеграція: за і проти», що проходив у прес-центрі «Нової Доби».
Вступ до ЄС означає модернізацію наших виробництв, і не лише у сільському господарстві, і це великий плюс для нашої країни. Без неї наші товари не зможуть конкурувати на європейських ринках. Водночас ця модернізація потребує часу, а головне – значних коштів.
– Черкащині, щоб модернізувати свій агропромисловий комплекс, потрібно від 18 до 25 млрд гривень, – підрахував Олексій Сизоненко, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА. – Натомість ми могли б нагодувати Європу, оскільки виробляємо у 2-5 разі більше, ніж споживаємо. Але ж вона цього якраз і не хоче. Їй свого дівати нікуди. Виробництво зерна, риби, овочів, м’яса квотується.
Свої думки пан Сизоненко підтвердив підрахунками. Цього року Черкащина намолотила 4 млн тон зерна. Фонд споживання населенням області становить 600 тисяч тон. Ще близько двох мільйонів буде вивезено за кордони області. Насамперед ми експортуємо свій хліб в Грузію, країни СНД, Африку, а експорт в Європу становить всього лише 60 тисяч тон. З іншою продукцією сільського господарства ситуація аналогічна: м’яса ми виробляємо 320 тисяч тон, а потреба на власне споживання становить 70, молока – 515 тис тон, а треба – 300, яєць – 800 млн штук, а «з’їдає» область тільки 300. Погоджуючись на євроінтеграцію, Україна сподівалася на те, що хоча б третину цієї продукції постачатиме на європейські ринки. Коли на Черкащину завітали інспектори з Європи, які переконалися в якості української птиці, наші виробники зраділи – перші тонни курятини вирушили в Європу. Проте та одразу виставила квоту: не більше 20 тисяч тон. Мао того, що це мізерна поставка, та й ще до того ми за угодою маємо закупити у європейських виробників 10 тисяч тон птиці, що геть знецінює такий експорт.
– Згадайте СОТ. Як ми раділи вступу до світової організації торгівлі! А потім пересвідчилися, що деякі питання нашої угоди з СОТ боляче вдарили по українських виробниках, – нагадав Олексій Сизоненко. – Тому, можливо, нам і потрібен цей тайм-аут, щоб добре все осмислити, перш ніж підписувати. Україна має увійти до європейської спільноти не ринком збуту, а рівноправним партнером, а співпраця з ЄС повинна бути вулицею з двостороннім рухом.
