«У моїй улюбленій емальованій каструлі утворилася дірка. Підкажіть, як її позбутися.»

Звичайна емальована каструля може прослужити десятки років. Та інколи трапляються випадки, коли навіть такий міцний матеріал, як метал, не витримує. Неправильне використання, час чи просто недбале ставлення можуть призвести до появи тріщин, відколення емалі або навіть утворення дірок. Приємного тут, звісно, мало, але й особливо засмучуватися теж не варто. Якщо пошкодження невелике то каструлю можна врятувати.

Перш за все, варто відразу визначитися з розмірами дірки. Каструлю, яка наскрізь проіржавіла великими площами, краще просто здати на брухт або використати як годівницю для тварин. Якщо проступив внутрішній (чорний) шар емалі, нічого робити не потрібно. Некрасиво, однак каструля ще цілком робоча. Не піддавайтеся на рекламу різних балончиків із нібито емаллю! То не емаль, а фарба, і її розчинники після «емалювання» тривалий час виділятимуться в їжу і завдаватимуть шкоди всій родині.

Тим улюбленим каструлям, мискам чи кухлям, в яких оголився метал чи утворилася наскрізна дірочка (але не більше кількох міліметрів), цілком можна подовжити термін життя. Зробити це можна старим, добре відомим і простим способом – лудіння оловом.

Усе, що для цього потрібно, – знайти, купити або попросити в друзів шматочок олова. Зверніть увагу: саме олова, і без домішок. У жодному разі не використовуйте припої для пайки, бо всі вони містять свинець – отруту, що здатна накопичуватися в організмі. Заміни олову в харчовому покритті немає, хіба що срібло чи золото.

Знадобиться ще бура (у вигляді порошку), зараз її можна купити повсюди і, що зручно, в невеличких пакетиках.

Головний інструмент для ремонту – пальник на газовому балончику. Можна, звичайно, скористатися й звичайною паяльною лампою, якщо ви вважаєте себе досить досвідченим майстром і зумієте видобути з цього пристрою тонке але високотемпературне полум’я.

У першу чергу треба очистити шкіркою від іржі всі оголені металеві плями. Особливу увагу треба приділити краям – краще зчистити й частину емалі, ніж залишити іржу.

Другий крок – знежирення. На чисту ганчірку насипте кальційованої соди, капніть води, щоб злегка зволожити весь шар порошку, і цим порошком протріть кілька разів місце майбутнього лудіння й зону довкола. У жодному разі не намагайтеся перевіряти якість зачистки й знежирення пальцями, бо в такому разі олово не візьметься. Взагалі, всі операції – від зачистки до промивки після знежирення під струменем води і протирання насухо – краще робити в гумових медичних рукавичках. По-перше, це вбереже руки від впливу їдкої речовини, а по-друге, місце ремонту залишиться чистим і повністю готовим для лудіння.

Тепер можна й лудити. На підготовлену поверхню насипте тонким шаром порошок бури. Далі прогрівайте місце ремонту колами, починаючи з країв і ведучи полум’я до центру. Коли бура почне плавитися і від неї піде димок, це означатиме, що місце прогрілося до потрібної температури. Пінцетом візьміть шматочок олова й покладіть на місце лудіння. Продовжуйте гріти доти, доки олово не розтечеться по всій площині. Уважно огляньте роботу, можна навіть за допомогою збільшувального скла, щоб виявити ділянки, які не залудилися. Якщо такі знайдуться, повторіть усі операції спочатку.