Cпокусившись дорогим букетом, жінка зів’яла, мов квітка

Cпокусившись дорогим букетом, жінка зів’яла, мов квітка

Леся і Роман разом навчалися в одному класі. Це були щирі, дружні стосунки. Вони разом зубрили уроки, допомагали один одному. Разом бігали на дискотеку, ходили в кафе. Їхні батьки були раді такій дружбі, сподівалися, що згодом юнацька симпатія переросте у щось вагоміше.

Роман – високий, чорнявий хлопець. Роботящий, з простої сім’ї. Він з більшою охотою працював у саду, ніж сидів над книжками. Але завдяки Лесиним зусиллям його оцінки теж були одними з кращих у класі. Леся – красива білявка з добрим характером і лагідною вдачею. Акуратна, вихована в інтелігентній родині. В сім’ї існував неписаний закон – чоловік часто дарував дружині квіти. У домі панували затишок і злагода. Леся мріяла, що колись і в неї буде такий чоловік, який зустрічатиме з букетами.
Леся з Романом на відмінно закінчили школу, без проблем вступили до вищих навчальних закладів. Вона – до Черкаського університету на економіста, а він – до Уманської сільгоспакадемії на агронома. Зустрічалися, коли на вихідні приїздили в Городище. Вони залишалися друзями не розлий вода. Роман був давно закоханий в Лесю. Але він ніколи в цьому не зізнавався, не дарував квіти, а тому дівчина навіть не вважала ці стосунки романтичними.
На другому курсі Роман отримав шанс пройти стажування в Америці. На цілий рік! За час розлуки Леся несподівано зрозуміла, що кохає його! Вони багато спілкувалися по Інтернету. Леся чекала повернення Романа, мріяла про щасливу зустріч.

Нарешті Роман приїхав! Подзвонив Лесі, домовилися зустрітися в їхньому улюбленому кафе. Вони трохи змінилися, подорослішали. Роман цікаво розповідав про навчання і роботу за океаном. Леся слухала. Але юнак помітив тінь смутку на її обличчі. Зненацька Леся різко підвелася з-за столика, розвернулася і хутко пішла додому. Роман був шокований. А Леся потім довго плакала у своїй кімнаті. Нарешті сказала матері: «Я цілий рік його чекала! Думала, що прийде з розкішним букетом квітів! А він приніс цукерки, ніби малій дитині! Мені так образливо! У моєму серці щось обірвалося. Я більше не хочу й чути про нього!» І коли Роман зателефонував – сказала, що він убив її першу любов…
Отримавши диплом, Леся повернулася в Городище. Батьки влаштували доньку на престижну роботу. Вона з головою поринула у справи. З батьками жилося спокійно й зручно.
Якось на святі в родичів вона познайомилася з трохи старшим за себе Віктором із сусіднього району. Він залишив свою візитівку, попросив телефон дівчини. Почали передзвонюватися, годинами весело щебетали. У найближчий вихідний Віктор приїхав у гості. У руках тримав великий букет фантастичних троянд! Леся відразу закохалася у такого галантного кавалера. Він був із заможної родини. Справжній принц на білому мерседесі. Зустрічалися більше місяця. Щоразу Віктор дарував прекрасні, дорогі квіти. А потім приїхав з батьками, щоб домовитися про створення молодої сім’ї.

Весілля вийшло гучним і багатим. Розписалися, повінчалися, відсвяткували в ресторані.
Після весілля Віктор перевіз молоду дружину до своєї двоповерхової домівки. Живи та радій! Леся хотіла влаштуватися на роботу в новому місті, але Віктор відмовив. Наказав, щоб займалася домашнім господарством, а він сам зможе забезпечити сім’ю. Леся нудьгувала без улюбленої справи й колективу. А безкінечна робота з худобою і в теплиці, де росли троянди, жахливо виснажувала. Вона не помітила, як швидко забула, що таке манікюр, перукарня та обновки. Букети троянд продавала на базарі, хоча сама вже дивилася на них з огидою.
Біда в тому, що Віктор не відмовився від своїх холостяцьких звичок. Часто приїздили компанії друзів на шашлики. У дворі розпалювали мангал, гучно розважалися. Горілка лилася рікою! Леся весь час готувала різні закуски, моталася з тарілками від кухні до столу. Коли гулянка доходила до найвищої точки – Віктор і гості починали стріляти з мисливських рушниць. Цілили по порожніх пляшках і просто гатили в нічне небо. Лесі ставало страшно, навіть моторошно. Вона боялася зробити або сказати щось не так, аби не потрапити під гарячу руку. Тоді ховалася в підвалі, обливалася гіркими сльозами й здригалася від кожного по¬стрілу. Від сусідки дізналася, що такі оргії й раніше були тут дуже часто. Віктор став грубим, владним, не терпів заперечень. Повсякчас наголошував, що він головний в домі, а дружина – обслуговуючий персонал.
Про свій розпач Леся батькам не говорила. Коли телефонували, відповідала, що все нормально. Проте батьки відчули негаразди. Якось вони приїхали відвідати доньку. Коли Леся побачила батьків, розплакалася, притислася до них, як у дитинстві. Зізналася, що більше не може тут жити. Батьки наказали негайно збирати речі та їхати додому. Втекла фактично у тому, що була.

Леся подала на розлучення. Була в такому відчаї, що навіть дала собі слово ніколи не вірити чоловікам і залишатися одною… Невдале заміжжя негативно позначилося на її душевному стані. Ще й досі не вийшла з депресії.
А нещодавно Леся випадково зустріла в магазині Романа – друга юності. Він був з дружиною й маленьким синочком. Вони під’їхали своєю машиною. Не новою, але доглянутою. Роман купував цукерки. Було видно, що ця молода сім’я справді щаслива. Незважаючи на те, що Роман так і не навчився дарувати квіти…

Володимир ЧОС

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x