Боротися з цією недугою допомагають і народні методи, і спорт, і навіть… танці

Радикуліт належить до найбільш поширених хвороб периферичної нервової системи. Ми часто називаємо будь-які види болю в спині радикулітом, забуваючи про те, що вони можуть бути викликані різними захворюваннями. А радикуліт – це запальний процес, в який втягуються пучки нервових волокон, що відходять від спинного мозку. Нервові корінці можуть бути ущемленими в результаті необережного руху або травми. Це теж радикуліт.
Радикуліт характерний сильними болями в ділянках спини і шиї, вони зберігаються як при русі, так і в стані спокою. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Причиною радикуліту можуть стати остеохондроз, переохолодження, травми хребта, різкі рухи й навіть інтоксикація організму в результаті перенесеного інфекційного захворювання.
Діагностувати радикуліт може тільки невропатолог на основі рентгенівського дослідження.
Знеболювальні та зігрі¬вальні мазі при радикуліті не можуть бути достатньо ефективними, оскільки не проникають у суглоби і не доходять до нервових закінчень. Хороший результат дають фізіотерапевтичні процедури, ванни, прогрівання і масажі, однак застосовувати їх слід з особливою обережністю і тільки за рекомендацією лікаря. Усе залежить від причини радикуліту. Якщо біль викликаний м’язовим спазмом, тоді полегшити стан може тепла ванна, якщо ж запальним процесом, то ванна тільки погіршить загальну картину. Масаж в окремих випадках теж може принести більше шкоди, ніж користі, особливо масаж, зроблений непрофесіоналом. Часто при нападі радикуліту не обійтися без допомоги мануального терапевта, який може зняти затиск і «звільнити» нерв, який став джерелом болю.

Як уникнути хвороби?
У запобіганні нових проявів радикуліту велике значення має профілактика, що полягає в достатній фізичній активності, дотриманні режиму праці та відпочинку, правильному харчуванні.

1. ФІЗИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ.
Пацієнти, які страждають на хронічний радикуліт, відзначають, що найчастіше скутість у суглобах і біль значно зменшуються при ходьбі та інших помірних навантаженнях. Це відбувається тому, що фізична активність стимулює роботу м’язів, тим самим знімаючи з них зайву напругу. Крім того, систематичні вправи тренують м’язовий корсет, зміцнюють хребетний стовп. Додатково фізичне навантаження дозволяє спалити зайві калорії і запобігти розвитку ожиріння.
Найкраще для профілактики радикуліту підходять такі види активності: ходьба, танці, плавання. Усі ці заняття слід виконувати тоді, коли немає гострих нападів радикуліту. Однак потрібно пам’ятати, що різкі й сильні рухи погано позначаються на суглобах і хребту. Через це слід виключити з танцювальних рухів і аеробіки стрибки, а біг підтюпцем замінити спортивною ходьбою.

2. ЗРУЧНЕ ЛІЖКО.
На думку фахівців, однією з головних передумов розвитку радикуліту є незручне ліжко для сну: занадто м’який або жорсткий матрац, громіздка подушка, нерівна поверхня ліжка (виступаючі пружини, опуклості або вм’ятини). Найкраще придбати спеціальний ортопедичний матрац і замінити ліжко. Але якщо кошти не дозволяють, тоді є такий вихід: підкладіть під матрац щит із 2-сантиметрових дощок. Причому можна підняти узго¬лів’я ліжка на 10–12 см, встановивши щит похило. Причому щит має покривати всю поверхню ліжка (як по довжині, так і по ширині). На такий щит уже вкладається матрац (оптимальна товщина 6–8 см), потім – тонка вовняна ковдра. На цю конструкцію можна настилати простирадло. Не рекомендується робити щит із фанери.
Пишна подушка, як і дуже тверда, плоска неприйнятна, оскільки тулуб і голова під час сну повинні бути на одній осі. Різкі перегини шиї призведуть до зміщення шийних хребців, головних болів і стомлюваності.

3. РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ.
Особливо схильні до радикуліту офісні службовці та працівники, які вимушені довго стояти (продавці, верстатники, хірурги та ін.). Тому так важливо систематично міняти позу під час роботи, робити перерви кожні 30–40 хвилин. Під час відпочинку можна розтерти поперек руками, зробити декілька нахилів уперед і вбік, помасажувати шию, виконати кругові повороти головою.
Контролюйте свою позу: тримайте спину й голову прямо, під час сидіння не сутультесь. У вільну хвилинку відкиньтесь на спинку стільця, розслабтеся. Добре, якщо крісло обладнане ортопедичним підголівником і спеціальним механізмом гойдання, що знімають навантаження з попереку.

4. ПІДНІМАЙТЕ ВАНТАЖІ ПРАВИЛЬНО.
Перш ніж підняти щось важке, зігніть ноги в колінах, начебто збираєтеся присісти, потім нахиліть корпус і підійміть вантаж, використовуючи силу ніг і рук, але не спини. Носіть сумки в обох руках, рівномірно розподіливши вагу поклажі. Уникайте будь-яких різких рухів при підйомі й тоді, коли щось несете.

Лікуємо хворобу народними методами
Методи лікування шийного радикуліту яйцем набирають дедалі більшої популярності. Найбільш дієвим вважається рецепт, для якого вам знадобляться одне куряче яйце й півлітра оцту.
Розбийте яйце в склянку й залийте його оцтовою есенцією. Дайте суміші настоятися три дні, після чого її можна використовувати.
Натирайте настоянкою хворе місце шиї, попередньо додавши в неї дві чайні ложки соняшникової олії.
Як відомо, мед фігурує в багатьох рецептах нетради¬ційної медицини. Медом можна успішно усунути симптоми радикуліту й повністю вилікувати недугу. Приготувати мазь на основі меду дуже просто, для цього можна обійтися підручними матеріалами. Суміш готується, виходячи з пропорції 1:1 – рідкий мед і олія. Роз¬мішати готову суміш 30% спиртовою настоянкою з прополісу до отримання однорідної консистенції.
Застосовуйте регулярно мазь, і позбудетеся різкого болю в шиї – засіб діє на ділянку загострення хвороби, як і медикаментозні препарати.
Радикуліт також піддається лікуванню сіллю. Існує безліч таких рецептів. Ось один із найдієвіших.
Залийте кілограм солі літром очищеної мінеральної води, додайте в суміш дві чайні ложки гірчиці. Поставте на слабкий вогонь і варіть до отримання однорідної консистенції (без грудок). Після цього намажте мазь на на потрібний відділ грудей і накрийте місце поліетиленовою плівкою.
Полежте так приблизно півгодини, після чого змийте залишки суміші теплою водою.
 Терапія радикуліту часником відмінно допомагає по¬збутися хвороби. Для часникової мазі від радикуліту візьміть шість великих головок часнику. Залийте їх літром очищеної води, поставте це все на вогонь. Доведіть до кипіння, і кип’ятіть близько однієї хвилини.
Після цього вийміть головки часнику з води. М’який часник необхідно довести до кашоподібного стану. Для цього його слід потовкти в ступці. Слідкуйте за тим, щоб вийшла однорідна консистенція без грудок і ущільнень.
Цю мазь покладіть уздовж складеного вдвічі бавовняного рушника. Поклавши такий компрес на больову точку, накрийтеся теплою ковдрою і лежіть так близько години.
Лікування радикуліту лопухом вважається одним із найефективніших засобів усунення хвороби. З лопуха виготовляється настоянка на основі спирту.
Для її приготування листя лопуха треба ретельно промити, подрібнити й покласти в банку, залити горілкою. Дати настоятися впродовж тижня, після чого процідити настоянку за допомогою марлі.
Зберігайте настоянку в прохолодному місці й натирайте нею поперек при перших ознаках появи гострого болю.

Анна КОЧУБЕЙ, лікар-невропатолог КНП «Черкаська міська поліклініка №5» Черкаської міської ради:

– Одна з поширених хвороб сьогодення – радикуліт. Багато людей у Черкасах і області страждають від цієї недуги. Основні її симптоми: біль у попереку, оніміння ніг, обмеження руху.
До розвитку радикуліту нерідко призводять ненормований робочий день, постійне піднімання важких речей, зайва вага, травми та переохолодження. Значну роль у погіршенні ситуації відіграє і малорухливий спосіб життя більшості людей сучасного суспільства. Від довгого сидіння в одній позі страждають диски хребта. Вражений диск завдає шкоди нервовому корінцю, внаслідок чого розвивається дискогенний попереково-крижовий радикуліт. Крім того, зараз мало хто веде здоровий спосіб життя, що, безумовно, призводить до появи й розвитку багатьох хвороб.
Лікування радикуліту на сьогодні дороговартісне. Тому такій хворобі краще запобігти. На щастя, робити це можна й потрібно. Зокрема, варто приділяти належну увагу активному способові життя: відвідувати тренажерні зали, плавати в басейнах чи на річці та вживати якісні продукти і воду.
Якщо ж така проблема виникла, треба звернутися до лікаря та пройти курс стаціонарного й амбулаторного лікування.