Часточку своєї душі, гарний передсвятковий настрій і невеличкі сувеніри, зроблені власноручно… Такі подарунки вирішили передати вихованці Черкаського міського багатопрофільного молодіжного центру на Схід України.
Відгукнувшись на заклик газет «Новачок» та «Нова Доба» підтримати дітей із Донеччини та Луганщини, протягом кількох тижнів під час майстер-класів черкаська малеча вчилася робити оригінальні й красиві сувеніри. Тож незабаром майже 200 робіт віддадуть волонтерам, а ті доставлять їх адресатам.
– Сьогодні робимо ось таку ялиночку, – тримаючи в руках яскраву поробку, оздоблену кольоровим намистом, розповідає керівник зразкового художнього колективу «Вернісаж» Черкаського міського багатопрофільного молодіжного центру Анжела Коваленко. – Коли діти дізналися, що їхні роботи стануть подарунком-талісманом для малечі зі Сходу, працювали з неабиякою охотою.
Юні майстрині попередньо нанесли на шишки золотаву фарбу зі спрею. Кінчики оздобили білою. А далі за допомогою клею ПВА оформили виріб намистинками. Найпростіші речі – шишки, фарба, бісер і стрічки – в умілих руках з легкістю перетворюються на справжнісіньку лісову красуню – символ новорічного свята. Анжела Олександрівна запевняє, що подібний сувенір може виготовити будь-хто. Головне – це бажання.
– У нас у місті вже є ялинки – великі, у вогниках… Свято ж незабаром. А от у моїх ровесників, які живуть десь у Донецьку чи Луганську, такого немає. І, певно, вдома теж не буде лісової красуні. Коли йде війна, не до цього, – розмірковує учасниця майстер-класу Катя Побережна. – Тож сподіваюся, що наші маленькі ялиночки покращать комусь настрій або хоча б подарують усмішку й відчуття, що все неодмінно буде добре.
Юним майстрам не шкода ні свого часу, ні зусиль. Кожен хоч якось хоче допомогти й підтримати тих, кому нині доводиться непросто.
– У мене рідні живуть там, де зараз іде війна. Інколи телефонують, розповідають, що їм нині доводиться дуже важко. Проте й своєї домівки полишати не збираються, адже це ж їхнє, рідне, – розповідає Аня Морозюк. – Ось таких людей ми й вирішили підтримати. Треба, щоб вони знали, що їх не забули, про них думають, турбуються і переживають.
Учасники іншого майстер-класу вирішили виготовити янголят – обереги, які б захищали від усього поганого й злого.
– Заготовки зробила наш керівник, а ми лише вишиваємо й оздоблюємо бісером. Непросто, це моя перша робота, голочка увесь час спорскує, колеться. Але коли вишиваю, відчуваю себе справжньою українкою, – розповідає учасниця заходу Настя Бас. – Думаю тільки про хороше, позитивне, щоб це янголя приносило лише удачу.
Маленьке янголятко можна буде повісити на ялиночку або ж просто покласти до кишені чи в сумочку. Тоді оберіг завжди буде поруч.
Кожну роботу дітлахи планують підписати й лишити власні номери телефонів.
– У такому разі той, хто отримає мою роботу, зможе зателефонувати. І я зможу привітати зі святами, побажати добра й миру, підтримати, щоб не сумували, вірили, що війна закінчиться. Україна буде вільною і щасливою, – говорить Софія Манько. – А якщо моя робота дістанеться воїнові, то неодмінно подякую йому за те, що він робить для нашої країни і для моєї сім’ї. Попрошу, щоб обов’язково повертався здоровим додому. А ще дуже хочу почути, що війни вже немає…
