Контейнер-шоу докотилося до Корсуня-Шевченківського. Глядачі – обурені, актори – під прицілом правоохоронців…

Контейнер-шоу докотилося до Корсуня-Шевченківського. Глядачі – обурені, актори – під прицілом правоохоронців…

Самооборона Корсунщини днями намагалася провести «сміттєву люстрацію» під час районної профспілкової конференції педагогів. Просто посеред конференції, під час доповіді директора Стеблівської школи Галини Миронюк до залу районного центру дитячої та юнацької творчості увірвалося близько десятка чоловіків у камуфляжній формі, перервали виступ та поставили перед сценою сміттєвий бак…

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Розповідає Валерій Кочегура – депутат районної ради, колишній очільник районного відділу освіти, а нині працівник методкабінету, котрий вів згадану конференцію:
– В актовій залі палацу дитячої творчості було 78 делегатів конференції та запрошених освітян. Раптом до зали вдерлася група людей у камуфляжному одязі, котрі затягнули до зали контейнер для сміття та поставили перед президією. Хуліганські дії проводилися з особливим цинізмом, поєднані з демонстративною зневагою до загально прийнятих норм моралі і культури та з грубою непристойністю до поважних людей. Серед учасників конференції в основному були жінки, ветерани педагогічної праці, люди похилого віку із слабким здоров’ям. Всі разом вимагали від хуліганів залишити залу і врешті вони пішли…
Боляче що ця аморальна акція приниження була спрямована проти освітян, які щодня опікуються долею України, виховують і навчають її юних громадян. Саме вони першими ініціювали надання матеріальної і моральної підтримки учасникам майдану, солдатам АТО… Ми глибоко переконані, що в Україні мають діяти Конституція та Закон, а не право грубої сили та брутального свавілля. Така зухвала поведінка людей, які позиціонують себе представниками провладних структур, є не що інше, як спекуляції на ідеалах Майдану та Революції Гідності. Вона дискредитує в очах людей нову українську владу і підриває віру в демократичні перетворення, яких ми всі очікуємо.

Вчителі, присутні на конференції, стверджують, подібного не пригадують навіть у виконанні своїх найважчих учнів… Тим часом, 10-15 хвилин непорозуміння – і група войовничо налаштованих земляків залишила залу, так і не окресливши конкретно мотивів такої своєї поведінки у закладі позашкільної освіти. Добре, що все відбувалося у першій половині дня, коли РЦДЮТ ще не заповнений гуртківцями і діти, на щастя, не стали свідками негідної поведінки дорослих дядечок…

Звернення до депутатів районної ради в проханням покласти край подібним безчинствам Валерій Кочегура зачитав на сесії Корсунь-Шевченківської районної ради. Депутати зреагували бурхливо, більшість говорили, що вказана група людей веде себе зухвало, подібні заходи організовували в районі не раз, однак їх ніхто не може зупинити. Вирішили звернутися по роз’яснення до правоохоронців та заслухати їх оцінку діям активістів на наступному пленарному засіданні, запросивши і самих організаторів акції. Тим часом, присутні на сесії представники кількох громадських організацій дистанціювалися від озвучених безчинств, зазначивши, що самі методи засуджують, однак Вячеслав Поліїт – ГО «Корсунь центр» — зазначив, що просто так на конференцію активісти не могли піти: «Там щось значить є…» — сказав він.

То що ж там є? Причини несподіваного візиту активістів на конференцію педагогів я намагалася з’ясувати безпосередньо з перших уст організаторів «сміттєвої акції». Оскільки називали імена громадського активіста Юрія Путрі та депутата міської ради Анатолія Безуглого, до них я і зателефонувала. Ще учора була домовленість з ними про зустріч, однак вже сьогодні обидва відмовилися надавати будь-які свої коментарі з цього приводу. Отож, запитання залишається відкритим.

Висловити ж думку від правоохоронних органів я попросила прокурора Корсунь-Шевченківського району Юрія Новикова:

– До правоохоронних органів району звернулася керівник районного відділу освіти Лариса Юркунас із відповідною заявою. Того ж дня зареєстровано і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні з кваліфікацією грубого порушення громадського порядку (за частиною 1 статті 296 Кримінального Кодексу України). Районна прокуратура здійснює процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, надано письмові вказівки щодо першочергових дій для об’єктивного та законного розслідування у цій справі.

Багато шуму з нічого, хтось скаже? Але ж ні. «Нестандартний варіант \”народного суду\” із заштовхуванням у сміттєвий контейнер чиновників стартував ще восени в Одесі. Потім був підхоплений містами та селами, і вилився зрештою в жорстоку розправу, — цитую авторитетне видання «Дзеркало Тижня»…. — Перетворився, по суті, на принизливу для демократичної країни процедуру самосуду. На вуличне правосуддя, частіше задля замовної картинки, ніж за покликом душі, готове замастити не тільки зеленкою та фарбою, а й кров\’ю обличчя чиновників і політиків, котрі не хочуть вирушати на звалище історії.
Так звана \”Народна люстрація\” перетворилася на контейнер-шоу, що, як і будь-яка вистава, безплатним не буває. Тим часом, картинка про побитих, принижених і ображених грає на руку тим, хто підтримує міф про \”фашистів\” в Україні та оплакує біло-блакитну стабільність. Паразитуючи на розпачі й агресії народу, політтехнологи розправляються з конкурентами своїх босів». Ну, це на більш високому рівні. А на рівні містечок, як показує практика і досвід, скориставшись такою нагодою, активісти зводять власні рахунки із тими, на кого, як то кажуть, «мають зуб»…

Ну і насамкінець думка земляків про інцидент. Про це я запитала на своїй сторінці у Фейсбук.
Василь Піскун, 25 років, корсунець, але мешкає в Києві: «Хоча до цих особистостей сам маю багато претензій, Але, якщо бездіяти, ми дуже скоро повернемося до подій лютого. У нас революція пройшла дуже спокійно… У нас люструвати треба не баками, а гільйотинами»
Корсунчанка Клавдія Колесникова, редактор газети «Надежда»: «Чистое дело не делают грязными методами. Как бы тебе ни был ненавистен противник, но бороться с ним надо аргументами, а не кулаками. Эта агрессия и разрушит доброе дело. Добро должно быть не с кулаками, а с трезвой головой, умом и мудростью».

Отже, повертаючись до початку публікації, я б хотіла завершити її запитанням до представників влади. Паління шин, сміттєві баки, побиття чиновників, журналістів – то, усе-таки, частина впливу на свідомість мас, відволікання від головних проблем, а чи власна безпорадність перед непосильними ношею і відповідальністю?…

Галина Добровольська.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x