Днями один із політиків нашої країни зробив заяву, від якої в простого населення, як-то кажуть, просто волосся стало дибки. Перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський, спілкуючись із журналістами столичних ЗМІ, заявив, що на кінець весни вартість буханки хліба може зрости до 10 гривень. Причини таких цінових стрибків відомі кожному: девальвація гривні, підвищення вартості пального й подорожчання зерна.

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

За словами Ярослава Краснопольського, у травні минулого року продовольча пшениця коштувала 2 500 гривень за тонну, а через девальвацію гривні майже вдвічі її ціна у травні 2015 року очікується в межах 4 500 – 5 000 гривень за тонну. Тож пан Краснопольський прогнозує вартість борошна на рівні 6 000 – 8 000 гривень за тонну, а максимальну кінцеву ціну на хліб – від 10 гривень.

Заступник міністра пояснив, що на збільшення ціни хліба впливатимуть такі фактори, як урожайність озимих посівів, військові дії, підвищення вартості обслуговуючої техніки, зміна податкових пільг та введення мита на імпортні ресурси для забезпечення торгового балансу.
Держслужбовець також говорить, що подібна ситуація сприятиме експортній активності з урахуванням того, що зернових запасів в Україні достатньо, однак Міністерство не може на майбутнє гарантувати конкретні обсяги врожаю.
– Дбаючи про продовольчу безпеку, держава шукає компромісні та цивілізовані шляхи стримування занадто активного експорту, – додав пан Краснопольський.

Черкаські спеціалісти лише підтверджують сумні прогнози київських політиків.
– На початку березня минулого року тонна пшениці третього класу коштувала від двох до двох із половиною тисяч гривень. Сьогодні її ціна виросла майже до чотирьох тисяч гривень, – говорить директор департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації Ігор Колодка. – Також дуже виросла складова енергоносіїв і вартість пального. Це, без сумніву, накладе відбиток на вартість хліба. Крім того, у нас майже всі ціни прив’язуються до курсу долара, який сьогодні виріс утричі порівняно з відповідним періодом минулого року.

Разом із тим, чиновник радить не панікувати і сподіватися на те, що і в Києві, й на місцях знайдуть спосіб якось урегулювати цю проблему і потурбуються про людей, принаймні про найбідніших.
– Незважаючи на все вищесказане, я б так однозначно не брався стверджувати, що вартість хліба сильно зросте, – заспокоює Ігор Леонідович. – У нас запасів зерна достатньо для того, щоб нагодувати людей. Воно закуплене ще за колишніми цінами. І навіть якщо ціна на зерно справді дуже зросте, я впевнений, що через Аграрний фонд держава робитиме певні інтервенції. Це дозволить зменшити вартість якщо й не всіх сортів хліба, то хоча б соціальних, щоб для незабезпечених верств населення він був доступний.

На жаль, в Аграрному фонді оптимізм директора Департаменту АПР не підтримують.
– Так, зерно вже є, але його вартість зростає разом із вартістю всього іншого, – говорить постійний представник ПАТ «Аграрний фонд України» в Черкаській області Володимир Рябінін. – Зростає вартість енергоносіїв, добрив, збільшуються ціни на пальне, навіть на збереження зерна потрібно витрачати певні кошти. Не зростають лише зарплати в людей. Тому говорити сьогодні, що ціна на хліб залишиться незмінною, я б не брався.
Звісно, подорожчання основного продукту саме по собі – річ надзвичайно неприємна. Та значно важливішим моментом є те, що хліб завжди був своєрідним показником вартості споживчого кошика. Підвищення вартості пшениці неодмінно призводить до зростання цін і на інші зернові, крупи та й узагалі продукти. Як зможуть вижити прості черкащани в умовах такого подорожчання продуктів? Чи буде збережено «соціальний хліб»? Відповіді не ці запитання спробуємо все ж таки знайти й опублікувати в найближчих номерах.