Володимир Олександрович, пенсіонер:
– Я навіть оце не знаю, як вам відповісти, щоб його можна було потім у газеті надрукувати. Нам, сірій бідноті, оці валютні коливання – як мертвому припарка. Ми як сиділи на хлібові й воді, коли долар був ще один до п’яти, то й зараз на цьому сидимо. І наше меню не дуже зміниться, навіть якщо він сотню коштуватиме. Це хай переживають ті, кому тепер на омари не вистачає!
Ольга, видавець:
– Звісно, це відчули всі. Нещодавно їхала в приміському автобусі. Люди в розпачі: мовляв, навіщо ми насадили цієї полуниці? Треба було саджати кукурудзу, щоб потім перетирати її на борошно й пекти хліб. Та на мою думку, це не настільки страшно, як здається на перший погляд. Не потрібно забувати, що ми почали входити в Європу. Почали жити по-європейськи. А це значить, що й економити треба по-європейськи: вимикати світло скрізь, де воно не потрібне, економити воду, газ. Звісно, інколи буває непросто пояснювати дітям, що нам не треба переводити їжу, варто навчитися берегти іграшки і не купувати зайві. Але, думаю, з часом усе це виправиться.
Олексій Андрійович, пенсіонер:
– На мене особисто курс долара не дуже вплинув, але ж по цінах він ударив конкретно. От, наприклад, учора заходив у магазин. Свинина коштувала 52 гривні за кілограм, а зараз уже 61. Це ж просто безсовісно! Як можна так піднімати ціни? Та хіба ж вони свиню за одну ніч виростили? Навіщо піднімати ціну на той товар, який був закуплений ще рік тому?
Щодо нас, літніх, то ми вже до всього звикли, а от за дітей переживаю. Як їм далі жити в цій країні?
Катерина Іванівна, медпрацівник:
– Дуже відчула. Так відчула, що далі просто нікуди. Я через це втратила роботу. Хоча вже й на пенсії, але працювала в санаторії «Мрія» медпрацівником. Тепер його перетворили на гуртожиток, а нас позвільняли. Якщо ж говорити конкретно про сімейний бюджет, то, звісно, в мене доларів удома немає і ніколи не було, але на американську валюту зорієнтовані всі наші підприємства. А компослуги? Чула, що все зросте щонайменше вп’ятеро. Як оце мені виживати тепер за мою пенсію 1 100 гривень? Я просто не знаю…
Федір Петрович, письменник-краєзнавець:
– Відчув, і дуже сильно, як і кожен пересічний громадянин нашої держави. Якщо я, наприклад, молоко купував по 5 гривень за літр, то зараз літр уже коштує 9 гривень і більше. Відповідно, й на інші продукти ціна зросла. Це вже не говорячи про різні побутові прилади, одяг, взуття тощо. Втім, якщо без усього того можна якось обійтися, то їсти ж треба кожному.
Олександр, працівник кол-центру:
– Я особисто великої різниці не відчув, бо тоді, коли долар коштував менше, я ще був студентом. Зараз маю роботу. І взагалі не можу зрозуміти, звідки береться вся ця паніка, пов’язана зі зростанням долара. Це валюта безпосередньо американська. У такій країні, як наша, курс доларам підтримується не якимись економічними чинниками, а золотим запасом. Золото ж в Україні є, тому я легко можу зробити такий економічний прогноз, що дуже скоро наша гривня знову підніметься. Зараз головне – протриматися і зберегти роботу, сімейні стосунки й здоров’я. Все решту можна легко заробити.
