Довибори в Верховну Раду пройдуть у п’яти українських округах, і два з них припадає на Черкащину. На думку політолога Вадима Карасьова, це свідчить про те, що рік тому тут зіткнулися дуже серйозні політичні тенденції.

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

– З одного боку, опозиція не змогла перемогти з великим рахунком, щоб уже не було жодних можливостей відіграти назад, а з іншого, адміністративний ресурс зіткнувся з великим труднощами в плані того, щоб «продавити» тут своїх провладних кандидатів, – заявив сьогодні в Черкасах на прес-конференції Вадим Карасьов. – На заході України було зрозуміло, що там виграють партійні бренди, на сході – що влада проштовхне своїх кандидатів. Рік тому на Черкащині це не вдалося зробити, фактично звели цей матч унічию, але сьогодні – це матч-реванш. Однак перемога на користь того чи іншого кандидата не видається такою однозначною. Тому що з одного боку ми бачимо, що є партійні лідери, з іншого – що є так звані господарники, люди регіональної еліти, які можуть бути лобістами округу, й люди за них проголосують. Тож гра на Черкащині буде цікавою.
– Якщо ситуація в Києві виходитиме з-під контролю влади й Майдан буде розростатися, то це означає одне: можливості для фальсифікації і включення адміністративного ресурсу будуть набагато менші, – підсумував Карасьов.

Інший політолог, Володимир Цибулько, вважає, що кандидати, які, в принципі, борються за справедливість, вели кампанію в дусі загальнонаціональної ідеї, тобто були прив’язані до ідеологічного проекту.
– Ми маємо два округи, де на старті була триєдність за різним типом можливостей кандидатів. Наприклад, ядерний електорат Даценка і Булатецького дозволяв їм стартувати з дуже великими можливостями. Але все впиралося в можливості партійних осередків на місцях, – висловив думку політолог. – Мені здається, що ВО «Батьківщина» вела кампанію з огляду на загальнонаціональні тренди, в той час як їхні опоненти – кампанії більш адресні. Коли мене питають, який може бути результат у Поплавського, то я кажу: Поплавський сидить у телевізорі вже багато років, тобто він є членом кожної української сім’ї. І настільки цей образ послужить йому як кандидатові – хтозна. Тому що образ телевізійної зірки чи досить успішного менеджера – це ще не образ політика.