Кожен з нас потребує любові та розуміння, але не кожен їх отримує. Особливо від дефіциту любові страждають жінки, та ще й тоді, коли вони вже не такі вправні у справах, не розуміються на технічних новинках та розмірковують «застарілими» моральними категоріями. І так хочеться почути від дітей та онуків, що вони потрібні та важливі у їхньому житті, що їхня мудрість і життєвий досвід ще згодяться їх дорослим дітям.
І деякі з них це почули… Гарного весняного дня 4 березня у відділенні соціально-побутової адаптації Шполянського територіального центру зібралися мами та бабусі на святковий захід «На калині мене мати колихала», організований працівниками відділення Людмилою Майбородою і Любов’ю Коцюрбою. Лірична хвиля програми перенесла кожного у минуле, розчулила та підбадьорила одночасно. Скільки теплих слів почули присутні! А скільки пісень пригадали про калину, про маму.

Святкового настрою додав виступ учениць 3-Б класу Шполянської школи-ліцею №2. Вони самі були схожими на маленькі квіточки. Дзвінкоголосі та веселі, дівчатка щиро дякували своїм бабусям за їхню турботу та подарували незабутні сценки і пісні.

За роки дружби у відділенні адаптації сформувався власний ансамбль української пісні. Тепер його учасники беруть активну участь у кожному заході, що проводиться тут. На цьому заході їм урочисто була присвоєна назва «Калинонька». А після цікавої програми всі дружньо посиділи за чашечкою чаю.

Катерина Вальчиковська