Вважалося, що передзвін дзвонів в день Христового воскресіння наділений по-справжньому чарівними силами – вдаривши у дзвін, віруючі люди просили гарного врожаю, миру і ладу в сім’ї, а дівчата – красивого і багатого нареченого. Якщо людина вимовляла своє прохання від чистого серця, то воно обов’язково збувалася.
Щороку в день цього великого свята в кожному будинку ставили коло ікон глечики з медом. Господарі запалювали в них свічки і поминали тих, хто пішли з цього світу, – рідних і друзів, щоб і вони могли порадіти тому, що Христос воскрес. Після свята, на пасхальному тижні, ці глечики відносили на цвинтар і залишали на могилах померлих. Також на кладовище брали з собою три крашанки червоного кольору і сказавши на могилі «Христос воскрес», кришили крашанки птахам.
Як тільки у Великодню неділю починали дзвонити дзвони, люди хрестилися і тричі примовляли: «Христос воскрес, а моїй родині здоров’я, мого дому багатства, моєму полю урожай. Амінь».
Добре на Великдень (і на всю Великодню тиждень) покататися на гойдалках. Кажуть, всі гріхи здуває.
Якщо у Великодню ніч зачерпнути води з джерела або річки, то, за народним повір’ям, вона матиме особливу силу.
Той, хто першим побачить схід Сонця на Великдень, той не знатиме бід весь рік.
Дівчата, щоб вийти заміж, повинні були під час церковної служби на Великдень проказати про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені жениха холостого!».
Якщо дитина народилася на Великдень, то вона стане відомою, знаменитою людиною. Той же, хто народився на пасхальному тижні, буде мати міцне здоров’я. Великі люди, які можуть навіть змінити хід історії, народжуються не просто у Великдень, а ще опівдні і «в сорочці».
Смерть у Великдень – це особливий знак. Людина, яка померла у цей день, Богом відзначена. Її душа відразу вирушить до раю, до святих угодників. Ховають покійного з червоним яєчком в правій руці.
Після ранкової служби потрібно якнайшвидше дістатися до будинку і взятися за святкову трапезу: чим швидше це зробити, тим успішніше підуть справи.
А щоб малюк ріс міцним і сильним, вранці у Великдень його треба поставити ніжками на сокиру і сказати: «Як криця міцна, так і ти будь міцний і здоровий. Амінь».
Якщо ваш малюк повільно розвивається, на Великдень поводіть його босоніж по дерев’яній підлозі. І зубки швидше прорізатимуться, і ніжками швидше самостійно піде, і заговорить раніше.
Вербою, принесеною на вербному тижні, обмахували дитячу кімнату, виганяючи тим самим напасті і хвороби.
Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення сімейства, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.
Наші прадіди обов’язково кришили шматочок освяченої паски птахам, закликаючи таким чином успіх і багатство.
Поганою прикметою вважається, якщо під час великодньої служби в церкві гасне свічка, а от якщо вона догоріла до кінця служби і людина сама її загасила, то це до добра.
У свято Пасхи і протягом усього тижня за нею церква не вінчала молодих – відволікатися на мирські свята вважалося великим гріхом.
У Великий, або як його ще називають, Чистий четвер кожна господиня влаштовувала в будинку генеральне прибирання і дочиста вимивала весб бруд. У народі кажуть, що в брудний будинок свято не приходить.
Якщо ви відчуваєте постійні труднощі з грошима, на Великдень обов’язково подайте жебракові монетку – весь рік ви не будете знати потреби.
Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.
Закохані пари ретельно ставилися до поцілунків на Великдень. Поганою прикметою вважалося поцілуватися на порозі – це обіцяло розлуку. Також якщо під час поцілунку почути каркання ворона, то закохані могли скоро розійтися. А от якщо поцілунок відбувався під деревом, то це обіцяло радісне життя.
Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і весь Великодній тиждень малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченої паски, а потім тільки годували рештою їжі.
А щоб у родині був мир, лад і ніхто не сварився між собою, пасхальну трапезу обов’язково потрібно починати всією родиною і кожен повинен в першу чергу з’їсти по шматочку паски і яйця, які були освячені в церкві.
Жінка, у якої ніяк не виходить завагітніти, на Великдень повинна поставити поруч із собою зайву тарілку покласти туди шматочок паски зі словами: «Паска для діточок!». Після трапези цей шматочок кришили птахам.
На Великдень, як і на Благовіщення, в знак весняної свободи відпускалися на волю птахів. Випускаючи, загадували бажання – вважалося, що птах – це небесне створіння, і він передасть його Всевишньому.
Свічки, куплені на Великдень у церкві, зберігали весь рік – ними благословляли молодих, ставили їх біля тяжкохворих, виганяли з їхньою допомогою нечисту силу з будинків.
Люди у віці всю Великодній тиждень, розчісуючи волосся, говорили такі слова: «Пошли мені, Господи, стільки ж онуків, скільки волосся на гребінці».
Залишки воску від великодніх свічок зберігали до наступного Великодня – за народними прикметами, це служило оберегом дому від пожежі, а родині від проклять.
Чоловік і дружина повинні за сніданком в пасхальну неділю вдарити фарбовані яйця один об одного, у кого яєчко не розбилося, той і буде «главою» сім’ї весь рік.
Якщо ваша дитина примхлива і плаксива, у Великдень батьки повинні обов’язково піти до церкви замолювати свої гріхи.
Щоб урожай не постраждав від граду, посухи або злив, селяни на Великдень закопували в землю на полі шкаралупу від крашанок.
Поганою прикметою вважалося проспати на Великдень ранкову службу – це пророкувало невдачі.
Якщо на пасхальному тижні ви побачили уві сні померлого родича, це означає, що в майбутньому році в родині ніхто важко не захворіє і не помре.
Якщо в будинку хтось перебуває при смерті, то в церкві у Великдень потрібно було постаратися взяти пасхальне яйце з рук священика. Йдучи з церкви, треба підійти до ікони Богородиці і покликати її з собою: «Матінка Богородиця, йдемо зі мною до мене додому. З нами ночувати, раба (ім’я хворого) лікувати». Вдома потрібно було хоча б частину принесеного яйця згодувати хворому. Тоді, за народним повір’ям, він в цей рік не помре.
