Благодійна акція «Мистецтво заради миру!», що стартувала в університеті минулого тижня, продовжує «набирати обертів». Естафету доброчинності підхопила кафедра хореографії та художньої культури (завідувач – Людмила Андрощук), яка разом із студентською радою університету влаштувала унікальний танцювальний марафон «Ми – українці!». Свято танцю, енергії, грації об’єднало шанувальників хореографічного мистецтва та усіх небайдужих людей, чиє серце відкрите для допомоги. Адже проект «Мистецтво заради миру» має, перш за все, благодійну мету – збір коштів на потреби бійців АТО, або тих, хто постраждав, захищаючи Україну.
Символічно, що танцювальний марафон проходив саме 29 квітня, – саме цього дня у всьому світі відзначали Міжнародний день танцю.
Про це «Нова Доба» дізналася в прес-центрі УДПУ.

Майбутні педагоги, економісти, інженери, психологи, біологи, математики, філологи, історики – представники усіх спеціальностей – підготували для глядачів справжнє Свято танцю. Енергійні, патріотичні, ліричні та запальні хореографічні композиції демонструвала молодь, яка, за виключенням студентів-хореографів, можливо вперше відчула, що таке краса танцю.

Зазначимо, що студенти-учасники марафону ретельно готувалися до заходу і надзвичайно пройнялися ідеєю, заради якої відбувалося це дійство. Арт-менеджер танцювального проекту Людмила Гекалюк та студенти-волонтери історичного факультету Мирослава Стецько і Олександр Коханівський ініціювали збір коштів для порятунку 21-річного лейтенанта телекомунікацій та інформації 17-ї танкової бригади міста Кіровоград Олександра Попруженка, за життя якого наразі борються лікарі Одеського військового шпиталю. Розповідь та відеоматеріал про бійця, родина якого проживає у м.Монастирище, схвилювали усіх присутніх.

Учасниками танцювального марафону стали 4 команди: «Будьмо! Гей!» Інституту філології та суспільствознавства, «З Україною в серці!» Інституту соціальної та економічної освіти, «КраїнаУ» Інституту природничо-математичної та технологічної освіти і «Справжні українські патріоти» Інституту розвитку дитини.

В рамках першого етапу танцювального марафону відбулась презентація команд. Підготовлені флешмоби демонстрували студентський запал та оригінальність, креативність та патріотизм молодих людей.

Темою наступного етапу мистецького заходу стали символи України. Наш народ споконвіку шанує батьківську хату, вишитий рушник, вербу і калину, святий хліб і великодню писанку. Команди-учасниці представили танцювальні композиції, присвячені таким національним символам, як козацтво (команда «Будьмо! Гей!»), мальви (команда «З Україною в серці»), український віночок (команда «Країна У») та працьовитість (команда «Справжні українські патріоти»).

Під час наступного етапу танцювального марафону солісти кожної команди виконали ліричні, неймовірно хвилюючі танці, присвячені вічному почуттю – любові. Любові до дитини, до жінки, до матері, до Батьківщини …

Чи можна передати словами ті почуття, що пережили глядачі, споглядаючи трепетні, емоційні хореографічні композиції про матір, син якої не повернувся з війни, чи про сина, що не застав свою матір живою? Ніхто із присутніх не залишився байдужим від побаченого, а дехто і не приховував сліз. До того ж підібрані пісні проникали в душу, яскраво підкреслюючи ідейність хореографічних постановок та підсилюючи емоції глядачів. Тепло сердець, емоційність та непідробна щирість танцюристів передалися до глядацької зали.

Гучні оплески та овації на адресу учасників марафону довго не стихали.
На завершення заходу голова профкому Олександр Осадчий подякував організаторам та учасникам мистецького марафону за професійно підготовлену програму та хвилюючі номери, а також вручив командам подяки і солодкі подарунки.

Від імені організаторів виступила завідувач кафедри хореографії та художньої культури Людмила Андрощук, яка привітала усіх шанувальників танцю зі святом і висловила сподівання, що танцювальний марафон стане гарною традицією, навколо якої єднатимуться студентські таланти.