Спеціальна комісія вивчить, чому в деяких селах Канівського району негаразди з водою. Про це домовилися під час чотиристоронньої зустрічі в тамтешній РДА. У ній узяли участь керівники області й району, місцеві активісти та представники підприємства «Миронівська птахофабрика».
Як дізналася «Нова Доба» в Черкаській ОДА, сторони шукали компроміс у конфлікті довкола будівництва нових пташників у районі. Активісти нарікають: громадських слухань щодо цього не було. А зневоднення криниць вони пов’язують із роботою птахофабрики.
– Ми не бачимо соціальної відповідальності підприємства, – говорить голова Громадської ради при Канівській РДА Яків Прогнімак. – І мова йде не лише про слухання. Ми ще три роки тому пропонували, щоб птахофабрика збудувала водогін, таким чином користувалася водою з Дніпра, а не зі свердловин. Відповіді так і не отримали.
Натомість представники «Миронівської птахофабрики» твердять: до водних негараздів стосунку не мають. Мовляв, проблемні села навіть не поблизу їхнього підприємства.
– Ми маємо спостережні свердловини, – наголошує його керівник Максим Писарєв. – Фахівці ТОВ «Генозонд» ось уже три роки постійно перевіряють вплив нашого підприємства на підземні води. Також це моніторять експерти державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» та науковці Національної академії наук України. Натепер наша фабрика споживає за добу 13 тисяч кубічних метрів води, водночас оновлення становить 75 тисяч кубічних метрів. Та навіть водогін збудувати ми не проти. Однак наскільки в цьому випадку громада піде назустріч, а не наштовхнемося на новий опір? За планом цей водогін має пройти через кілька сотень земельних наділів. Щодо слухань, то їхнє проведення закон не вимагає, бо йдеться про будівництво за межами населених пунктів.
Голова Черкаської ОДА закликав сторони до подальшого конструктиву. До спеціальної комісії, яка вивчатиме водні проблеми на Канівщині, він запропонував долучити представників громадськості. А також фахівців ДП «Центрукргеологія» НАК «Надра України».
– Я розумію, що люди не надто довіряють висновкам, які зараз є в підприємства, – зауважує Юрій Ткаченко. – Тому до нової перевірки треба залучати активістів. Також районній владі слід вивчити питання щодо будівництва водогону й усіляко сприяти цьому, якщо таке бажання є в керівництва підприємства та громади. Я закликав активістів не ставити ультиматумів щодо заборони будівництва так би мовити з голосу. Ми ж не хочемо знову повернутися в часи, коли губернатор роздавав різним службам неправомірні вказівки, якому підприємцю слід «перекрити кисень». Такі методи не для демократичного суспільства. Є закони, яким треба слідувати. І цей конфлікт – не виняток. Треба діяти лише у правовому полі.
