Що таке «конфлікт інтересів у державного службовця» та як уникати ситуацій, що можуть провокувати корупцію? Відповідь на це питання знають лише 7% працівників Черкаського МВК та депутатів Черкаської міської ради. Такими є результати опитування, проведеного БФ «Паритет». Опитування було покликано виявити, наскільки обізнані чиновники та депутати в питаннях уникнення конфлікту особистих інтересів держслужбовців та їхніми службовими обов’язками. І, незважаючи на те, що про високий рівень корупції та тиск на рядових чиновників заявила третина опитаних, проте реальних шляхів вирішення цих ситуацій не знає майже ніхто.
– Ми опитали 234 особи, серед яких – працівники черкаського міськвиконкому та депутати ЧМР. Питання стосувалися рівня корупції у цих інституціях, наявності тиску під час прийняття управлінських рішень, а також інструментів подолання цих проблем, – розповідає виконавчий директор БФ «Паритет» Сергій Гончар. – Результати виявилися досить неочікуваними. Так, наприклад, хоч 93% опитаних досить правильно асоціюють конфлікт інтересів із суперечністю між особистими інтересами службовців та депутатів із їхніми службовими обов’язками. Втім, на наступне питання, стосовно того, що саме являє собою «особистий інтерес» спромоглися лише 20 людей, що ж до правильних відповідей, то їх виявилось лише 15.
Насправді, конфлікт інтересів серед черкаських чиновників та депутатів – досить поширене явище. Лише минулого року було заявлено про 10 таких конфліктів, а от вирішено – жодного.
– Типові випадки конфлікту інтересів – це ситуація, коли депутати ЧМР є керівниками структурних підрозділів і на засіданнях міської ради фактично лобіюють інтереси власних департаментів та голосують за них, – говорить голова правління БФ «Паритет» Сергій Слинько. – Серед таких депутатів – директор департаменту архітектури, містобудування та інспектування Артур Савін, директор КУ «Поліклініка №2» Олег Раскопін, директор КП «Дирекція парків» Микола Бондаренко, директорка КП «Кінотеатр Україна» Валентина Слуцька. Окрема група «конфліктуючих» – це депутати-підприємці, які у міськраді лобіюють свої бізнес-інтереси. Так, Депутат міської ради Володимир Халай лобіював виділення бюджетних коштів організаціям при розгляді Бюджету розвитку міста, у яких згодом виграв тендер. А депутат міської ради Богдан Колядко будучи головою земельної комісії пролобіював право поновлення оренди землі, на яких веде власний бізнес.
Хто винен і що робити?
У тому, що подібні випадки досі лишалися безкарними, експерти винуватять невисокі штрафи і незначну увагу громадськості до цього питання. Проте, з прийняттям нового антикорупційного законодавства все змінилося. Відтепер громадськість має право не лише контролювати, а й реально впливати на недобросовісних чиновників.
– Згідно з новим законодавством, порушення вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів може бути підставою для скасування рішень і розторгнення контрактів, а ініціювати таку процедуру можуть усі зацікавлені громадяни – як представники громадських організацій, так і просто фізичні особи, – зауважує експерт Українського інституту публічної політики Ігор Шевляков. – До того ж, значно зріс штраф за «утаємничення» конфлікту інтересів та відповідне голосування. Якщо раніше він складав близько 340 гривень, то тепер збільшився удесятеро. Якщо ж чиновник допускає таке правопорушення вдруге – штраф збільшується вдвічі і складатиме майже 7 тисяч гривень. До того ж, така поведінка може спровокувати звільнення держслужбовця із займаної посади. Але, наше завдання, донести до службовців, що конфлікт інтересів – це ситуація, яка може статися з кожним. Потрібно лише діяти згідно закону, завчасно повідомити про нього і просто не брати участь у голосуваннях, які включають їх особисті, сімейні чи бізнесові інтереси.
Хто на кого тисне?
Досить неочікуваними для експертів виявилися результати відповідей на питання про рівень корупції та тиск на держслужбовців. Близько третини опитаних заявили про те, що рівень корупції не змінився, у порівнянні з минулим роком, і що вони знають про випадки отримання неправомірних винагород, підвищень, премій та зловживання службовим становищем. Хоча, конкретних прикладів, звісно, ніхто не навів, хоч опитування й було цілком анонімним.
– Здивувала нас також велика кількість відповідей про тиск на чиновників. Більше третини опитуваних заявили, що на них або їхніх колег здійснювався тиск. Водночас, про існування телефону довіри, гарячої лінії довіри у МВК знає менше третини опитаних ( 27,3%), назвати ж його змогли лише 14% опитаних, – зауважує Сергій Гончар.
Скільки отримувати, щоб не красти?
Аби не було спокуси взяти хабар, респонденти визначили й бажану зарплату для службовців, керівників та міського голови. У середньому, за словами опитуваних, службовець має отримувати до 5 тис. грн., керівник відділу чи департаменту – до 10 тис. грн., а міський голова – до 20 тис. грн.
Як повідомив заступник мера Черкас Олександр Ільченко, нині головний спеціаліст міськвиконкому отримує до 2,5 тис. грн., начальник відділу – 2 800 грн., директор департаменту – 4,5 тис. грн. Сам заступник отримує близько 7,5 тис. грн. Проте розмір заробітної плати залежить і від стажу служби, вислуги.
– Тому ми плануємо дещо реформуватися, зменшити кількість «керівників», що лише ставлять візи, а за рахунок їхніх зарплат збільшити заробітні плати звичайним спеціалістам, на плечі яких і лягає вся основна робота, – підсумував Олександр Ільченко.
Що думають депутати?
Що ж з цього приводу думають самі «конфліктуючі» депутати та чиновники і якою насправді є процедура повідомлення про конфлікт? Як виявилось, процедура – проста, а закон депутати вважають недопрацьованим.
– Якщо виникає така необхідність, то депутат письмово звертається із заявою, в якій розповідає про свій конфлікт інтересів, лист цей реєструється в канцелярії, а потім, з резолюцією міського голови або секретаря міської ради доводиться до відома усіх депутатів електронною поштою, – пояснює начальник відділу з питань роботи Черкаської міської ради Вікторія Курч.
Депутат міської ради та директорка КП «Кінотеатр Україна» Валентина Слуцька про свій конфлікт інтересів відразу заявила письмово. Проте закон вважає дуже недосконалим, оскільки попередньо не відбувались громадські обговорення.
– Під «розмите» визначення конфлікту інтересів можна підвести практично кожного депутата, адже більшість або займається бізнесом, або очолює певні комунальні установи. Навіть якщо людина безробітна, то, голосуючи за або проти підвищення вартості проїзду чи застосування певних пільг по соціальному захисту, депутат знову ж таки вступає в цей конфлікт. Тому цей закон вважаю недопрацьованим, адже він може бути підставою для гонінь і переслідувань. Показовим є випадок з Богданом Колядко, який заявив про свій конфлікт інтересів на сесії, проте не зробив це згідно з нововведеною законною процедурою, як наслідок – нині у цій справі тривають суди.
