Територіальні громади будуть об’єднуватись

Територіальні громади будуть об’єднуватись

З проведенням адміністративно-територіальної реформи місцеві громади отримають гроші і повноваження, а ще – додатковий захист від агресорів
Процес добровільного об’єднання громад увійшов в свою активну фазу. До 18-19 травня мають бути затверджені перспективні плани, а вже до кінця поточного місяця – цей план буде винесено на сесію обласної ради. Після голосування з’явиться дорожня карта, згідно з якою і об’єднуватимуть міста, села та селища.

Хто виграє від децентралізації?
Що конкретно зміниться для жителів місцевих громад?
Чи послідує за добровільним об’єднанням примусове?

На ці та багато інших питань сьогодні відповіли експерти новоствореного «Офісу реформ», а також заступник голови Черкаської ОДА Юрій Сас та директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник.

Відмовитись не можна об’єднатись
Тема децентралізації – нині у всіх на слуху. І, напередодні місцевих виборів, звісно, стає джерелом спекуляцій. Так, нині побутує міф, що ті громади, які не об’єднаються добровільно, потім змусять все-таки стати «єдиним територіальним цілим». Представники «Офісу реформ» цю інформацію спростовують, стверджуючи, що всі рішення такого плану приймає, насамперед, сама громада.
– Нині в області уже активно працює «Офіс реформ», роботу якого забезпечують п’ять експертів, готових надати будь-які роз’яснення з питань добровільного об’єднання громад, – зауважує керівник «Офісу реформ» Наталія Даньковська. – Наше завдання полягає насамперед в інформаційно-роз’яснювальній роботі, яка проводитиметься з представниками сільських рад, селищних, міських рад, депутатами та пересічними жителями громад. Справа в тому, що саме управлінці на рівні сіл нині чинять найбільший супротив реформі, адже побоюються залишитися без роботи. Але система, яка була закладена ще 50 років тому, нині неефективна, адже увесь час відбувався процес урбанізації, 300-500 жителів об’єктивно не можуть бути самодостатніми і розвиватися.
За словами Наталії Даньковської, реформа направлена на те, щоб місцеві громади отримали кошти та повноваження, що наблизить надання послуг до споживача. Так, для отримання певних довідок уже не треба буде їхати до райцентру за 80 кілометрів, адже максимальна відстань до центру громади від будь-якого населеного пункту становитиме 20 км або 30 хв. автотранспортом. До того ж, 60% податку на доходи фізичних осіб, а також інші певні податки лишатимуться в «скарбничці» територіальної громади та сприятимуть її розвитку.
– У Польщі жителі гміни (територіальна одиниця – авт.) самі вирішують, що їм робити з бюджетом розвитку. Можуть школу побудувати, можуть відремонтувати дорогу, а можуть і пам’ятник самогонному апарату в центрі села встановити! Все на розсуд громади. В одному з населених пунктів, який ми відвідували з навчальним візитом, гміна доплачує 40% коштів за навчання дітей у приватному садку (інші 60% платять батьки), оскільки самі жителі вирішили, що це питання для них – в пріоритеті, – пояснює експерт «Офісу реформ» Сергій Слинько.

Слідами Латвії

За словами експертів, реформа в Україні не лише назріла, а давно перезріла. В ідеалі, її варто було б проводити ще в 90-х, як це зробили Польща та Чехія. Україна ж пішла слідами Латвії, де процес довго гальмувався. Проте, протягом кількох останніх років Латвія «форсованими» темпами закінчила процес об’єднання громад і нині кожен житель навіть невеличкого населеного пункту може отримувати увесь пакет послуг, практично, не виїжджаючи за межі своєї території.
– Справа в тому, що у нас досі не діє принцип повсюдності місцевого самоврядування, адже деякі питання (зокрема земельні) вирішуються не місцевою, а центральною державною владою, – зауважує заступник голови Черкаської ОДА Юрій Сас. – Так, наприклад, ще два роки тому сільські ради погоджували питання виділення земельних ділянок, і хоч дехто говорив, що це благодатне поле для корупції, проте місцева влада була хоч в курсі того, хто ці землі отримує. Нині ж усі документи проходять через Держкомзем, що призводить до конфліктів між орендарями.

В очікуванні «зручного» моменту

Ще одне питання, яке нині активно обговорюється – це недоречність проведення реформ під час війни. Адже подібні нововведення потребують значних грошових вливань.
– Ми уже просто не можемо лишити все, як є, – зауважує директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник. – Адже люди, які живуть у селах, недоотримують цілий пакет послуг, і це призводить до росту соціальної напруги. Окрім того, громади, які об’єднаються, отримають цілий ряд економічних преференцій, так званий «бюджет розвитку», який стане поштовхом до економічного зростання, благоустрою територій і підвищення мотивації лишатися жити в своєму населеному пункті.
До того ж, за словами експертів «Офісу реформ» децентралізовані громади важче захопити, адже діє міцна система «горизонтальних зв’язків». Тож, перефразовуючи відомий вислів Леніна можна лише побажати усім громадам Черкащини об’єднуватись.

А тим, кому бракує інформації, звертатись до «Офісу реформ»:
Адреса Офісу реформ у Черкаській області: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, к. 702, тел. 096-239-71-51.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x