Забезпечення житлом є першочерговою потребою населення, яка задовольняється побудовою нових житлових приміщень. Утім, на Черкащині з цим явні проблеми: при великій потребі в житлі темпи його здачі в експлуатацію мізерні. Подекуди черкаські родини змушені жити наче в казковій \”рукавичці\”, коли на одній житловій площі тісняться кілька поколінь.
Нещодавно отримала відповідь на мій депутатський запит із Головного управління капітального будівництва стосовно реалізації Програми соціально-економічного розвитку Черкащини у 2013 році в галузі \”Будівництво\”. У звіті йдеться про те, що за І півріччя нинішнього року в області прийнято в експлуатацію на 7,4% загальної площі житла менше, ніж за відповідний період минулого року. Це 34,5 тис. м2. Разом із Кіровоградською та Миколаївською областями наш край – у трійці регіонів, де протягом звітного періоду зафіксовані найменші обсяги введення житла в експлуатацію. На кожну область припадає менше 1% від загальних обсягів. Порівняймо з з динамікою Рівненщини, де 50,33% приросту (з 119,8 до 180,1 тис.м2).
Лише в Черкасах у черзі на житло стоять майже 11 тисяч родин, деякі з них по 30 років чекають на власну квартиру. Це громадяни, які не можуть самостійно придбати житло на первинному або вторинному ринку.
Здавалося б, проблему з дефіцитом житла мала б вирішувати держава. Справді, в області існує низка житлових програм. Та згідно звіту з ГУКБ ОДА, вони виконуються заледве на 10%. Скажімо, в рамках державної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 рр. (30% – державна безповоротна допомога, 70% – кошти громадян, що перебувають на черзі) надано допомогу аж одній родині! А по державній програмі забезпечення молоді житлом на 2013-2017 р.р. укладено в цьому році тільки 8 договорів. Тоді як черга на житло молодих сімей становить тисячі родин.
Яким я бачу вирішення цієї проблеми? Вважаю, що для збільшення показників по введенню житла потрібна більша фінансова підтримка держави, а також більше залучення коштів населення та створення більш прийнятних для людей умов кредитування незавершеного будівництва. Скажімо, у державній програмі будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки слід змінити згадуване раніше співвідношення у фінансуванні з 30/70 до 50/50. А у програмі \”Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов\” є логіка зменшити перший внесок від вартості квартири з 25 % до 10%, а також збільшити термін надання кредитів з 15 до 20 років.
