Міжнародний зліт байкерів, присвячений 35-літтю мотоклубу «Маніжа», відбувся в Городищі. Про це “Новій Добі” повідомив власний кореспондент.
Цей мотоклуб – найстаріший байкерський клуб України. Названий ім’ям одного з місцевих кутків, де здавна збиралася молодь, хлопці мірялися силою. Як пам’ять про ті часи сьогоднішні байкери зберігають назву клубу.
У неформальний клуб мотоциклістів місцеві парубки об’єдналися в 1978 році. Ганяли на «Явах», на їхніх шкіряних куртках красувалася намальована підкова й назва клубу – «Маніжа». Організаторами були справжні місцеві шибайголови: Віктор Дяглюк, Анатолій Онопрієнко, Олександр Клименко, Володимир Жук, Костянтин Новак, Юрій Жежер, Олександр Шендрик… Клуб об’єднував більше 20 байкерів. Роки летять нестримно. Багатьох уже немає в живих. Наймолодшому з тієї компанії Олександрові Шендрику нині вже 50 років. Тепер він президент байкерського клубу. Цього року зареєстрував в органах юстиції громадську організацію «Мотоклуб Маніжа -1978».
На ювілейний зліт до Городища приїхали близько 600 байкерів з усіх регіонів України, а також із Росії і Молдови. Здолали сотні й тисячі кілометрів, щоб опинитися в атмосфері справжнього байкерського братства. Зліт проходив у парку колишнього цукрокомбінату. Готуючись до зустрічі, Олександр Шендрик із друзями прибрали сміття, розчистили територію від чагарників. Установили величезні намети, облаштували сцену.
Удень байкери проїхали святковою колоною містом. Увечері відбувся великий рок-концерт. Виступали популярні байкерські гурти. Були різноманітні веселі конкурси. Частування – зварені на вогнищі борщ і каша. Рецепт байкерської каші дуже простий: у котел засипають мішок пшона, коли доварюють до готовності, додають 12 банок тушонки. Смакота виходить неймовірна! Засмажили цілим порося на вертелі. Приємно, що після зльоту байкери дбайливо прибрали територію парку, адже сподіваються приїхати сюди знову.
Організатори зльоту отримали Почесний Кубок, ювілейні медалі й грамоти від міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке».
– Регулярні мотозльоти в Городищі проводжу з 2008 року, – розповідає Олександр Шендрик. – Бували гості з Польщі, Німеччини, Литви, Росії, Білорусі, Молдови, США. До кожного зльоту випускаю ексклюзивні значки – їх отримують усі учасники. Вручаємо спеціальний приз за далекобій екіпажу, що здолав найбільшу відстань. Зльоти проходять тричі на рік. Наприкінці березня – відкриття сезону, 23 серпня – на День Прапора, кінець вересня – закриття мотосезону. На зльотах бувають люди різного віку. Якось у ряди байкерів ми врочисто прийняли 6-річного городищанина Єгора Клімова. Це наймолодший байкер України! Байкери змайстрували йому маленького мотоцикла, який від справжнього байка відрізняється лише розміром. Вручили хлопчині значок учасника його першого в житті зльоту байкерів.
На зльотах у Городищі можна побачити силу-силенну найрізноманітнішої техніки. Деяка коштує 50 тис доларів. Це найвідоміші у світі бренди мототехніки. Але привертають увагу й саморобні чопери й кастоми. Вони відображають характер власника, тому часто мають екзотичний вигляд. Олександр Шендрик теж їздить на мотоциклах, створених власноручно. Кілька років тому зробив мотоцикл, де на паливний бак наклеїв 2 тисячі маленьких дзеркалець! За це на знаменитому фестивалі «Гоблін-шоу» в Одесі його байк отримав назву «Диско». А минулої зими змайстрував трайк – великий триколісний мотоцикл.
– Байкерський рух, а також мотоспорт і мототуризм популярні в усьому світі, – говорить голова Черкаської обласної федерації «Драк-Стріт Рейсінгу», майстер спорту Володимир Понєдєльнік. – Любителі мотоциклів об’єднуються в байкерські клуби, створюють громадські організації, їздять туристичними маршрутами, проводять фестивалі, зокрема й міжнародні. Згуртовані в якусь структуру, байкери стають більш дисциплінованими, ніж коли існують самі по собі. Мотоклуб – це не лише прогулянки з вітерцем. Тут навчають любити техніку й шанувати працю, поважати учасників дорожнього руху. Мотоклуб «Маніжа» справляється з цим завданням на 100 відсотків!
