Раїса Львівна Троянкер (30 жовтня 1908 – 29 грудня 1945) – українська й російська поетеса, журналістка, уродженка Умані.

Народилася в сім\’ї сторожа уманської синагоги. Закінчила семирічну школу, навчалася в кооперативній профшколі, працювала в цирку. Рано почала писати вірші, перша публікація з’явилася 21 червня 1925 року в уманській окружній газеті «Робітниче-селянська правда». Був надрукований її вірш «У великім Китаї». Того ж року року вступила до місцевої філії Спілки селянських письменників «Плуг». Незабаром одружилася з прозаїком і журналістом Онопрієм Турганом. Сім\’я переїхала до Харкова, де Раїса навчалася в Харківському ІНО. В 1928 році у видавництві «Плужанин» вийшла перша збірка віршів Троянкер «Повінь».

У Харкові поетеса належала до групи Валер’яна Поліщука «Авангард», друкувалася у виданнях групи, а також у журналах «Гарт», «Селянка України», «Шквал» та ін. В 1930 року Троянкер одружилася з російським поетом Ільєю Садоф’євим, тоді ж таки вийшла її друга збірка віршів «Горизонт» із присвятою «коханому Іллі Садоф’єву». Наступного 1931 року вона разом із чоловіком виїхала до Ленінграда, працювала в заводській багатотиражці «Новая заря».

У 1935 року Троянкер розлучилася і виїхала до Мурманська, де багато років працювала в газеті «Полярная правда». Перед війною одружилася з актором Євгеном Григор’євим, але шлюб не був тривалим. Взагалі, у Раїси Троянкер було багато чоловіків, серед яких також був Володимир Сосюра. Вони писали один одному романтичні вірші. Під час війни була військовим кореспондентом, нагороджена медаллю «За оборону Советского Заполярья». 1942 року з\’явилася її остання збірка «Суровая лирика». Померла від раку в Мурманську, похована на місцевому цвинтарі.