Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в інтерв’ю газеті «Львівська пошта» розповів про ймовірність дефолту, борги та державного бюджету 2014 року.
— Світові рейтингові агенства ставлять незадовільні оцінки українській економіці. Чи може, на вашу думку, в Україні бути дефолт?
Ризики та макроекономічні тиски в Україні посилюються. Це відбувається на тлі зменшення виробництва та незростання другий рік поспіль ВВП. 2013 року його падіння становитиме не менше одного відсотка. Тобто два роки поспіль в Україні дуже негативна ситуація, відсутність зростання. Це накладає свій відбиток на борг держави, курс національної валюти тощо.
Не думаю, що вони перейдуть у фінансовий крах або крах платіжної системи. Україна має певний запас міцності, але на скільки його вистачить — оцінити важко. Проте казати, що ризики перейдуть у крах, — перебільшення. Зниження рейтингових оцінок — це погано, але в Україні це не вперше. Вони вказують на те, що українське економічне середовище як не було привабливим, так ним і не стає. Уже шостий квартал поспіль відбувається падіння. Це ознака депресії, і виходити з неї буде дуже важко.
— Відомо, що міжнародні компанії купують українські борги. Про що це свідчить?
Те, що міжнародні компанії купують наш борг, не проблема. Бо це відбувається на ринках, де Україна не має впливу. Є перерозподіл, і деякі інвестори справді бояться дефолтних явищ, тобто наскільки успішно Україна зможе виконати свої зобов’язання. Решта переконана: якщо проблеми будуть, то Україна все одно повинна сплатити зовнішні борги. Тому нині вигідно купити дешеві облігації на зовнішніх ринках… Їх дохідність висока — 12-14 відсотків.
— Але чи буде Україна платоспроможною?
Це проблема! Відмова від євроінтеграції і припинення співпраці з МВФ суттєво обмежили Україні доступ до світових фінансових ресурсів. Співпраця з МВФ була би добрим сигналом для ЄБРР, Світового банку та інвесторів. Інші джерела, Китай чи Росія, теж не поспішають позичати нам гроші. Можливо, це добре, що Росія не поспішає це робити. Бо російські фінансові ресурси мають міцний політичний присмак. Згадаймо Харківські угоди.
— Проте без позичок нам не обійтись…
Україні потрібні фінансові ресурси, і добре, якщо ми оберемо європейський напрямок. Проте навіть якщо ризики посилюються, це не означає, що буде дефолт. Відомо, що американські фонди цікавляться українськими цінними паперами. Тобто не Європа і не Росія. Оскільки це боргові зобов’язання, вони не можуть прямо впливати на структурні зміни в економіці.
У всьому світі, якщо країна неплатоспроможна, борги за активи — не найгірший сценарій. Тобто іноземний інвестор входить у володіння тими чи іншими активами, підприємствами. Звісно, змістовний, європейський інвестор кращий, бо дотримується правил гри, ніж беззмістовний, російський, який діє як хоче.
— Прошу сказати, як можна змінити ситуацію?
Якщо країна усвідомлює складний фінансовий стан, то серед різних шляхів пошуку ресурсу країна активізує діяльність на шляху розвитку підприємства. Це створює структурні зміни. І це найкращий варіант. Тобто відпрацьовує кошти, частину з яких треба віддати, а частину залишити в економіці. Але якщо країна не робить або робить слабкі кроки в економічному розвитку, то потрібно шукати нові ресурси. Тоді відбувається боргове поглиблення з усіма негативними наслідками.
— Пане Юрчишин, з Ваших слів, ризики великі, але дефолту не буде?
Навіть при великих ризиках обережно ставлюсь до питання дефолту.
— Чи приймуть цього року бюджет-2014?
Терміни прийняття бюджету в Україні порушують не вперше. До Нового року його не приймуть, хоча є можливість ухвалити швидкий бюджет. У березні-квітні, коли ситуація буде більш-менш зрозумілою, внесуть зміни. Якщо ні, то, згідно з Бюджетним кодексом, якщо бюджет не прийнято, то наступного року фінансування становитиме 1/12 від річного рівня бюджету минулого року. Якщо не буде позачергових виборів, то ситуація в 2014-му мало чим відрізнятиметься від тієї, яка була в 2013-му. Звісно, це погано, що країна не має головного фінансового документа і пріоритетні цілі країни незрозумілі.
— Чи не затримуватимуть людям пенсій і зарплат бюджетникам?
Сподіваюсь, ні.
