Спираючись на рекомендації Комітету виборців України та Громадської мережі «Опора», «Нова Доба» підготувала коротку інструкцію, як поводитися на виборчій дільниці.

Хто має право голосу

Згідно з Конституцією України та Законом «Про вибори народних депутатів України», право голосу на виборах народних депутатів України мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, котрого суд визнав недієздатним. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він внесений до списку виборців. Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Голосування – таємне. Кожний виборець голосує особисто.

Що не можна брати з собою
З огляду на те, що виборча дільниця в день голосування прирівнюється до приміщення державної установи, тут діють загальні правила. Не можна приносити й розпивати алкоголь, приходити з вогнепальною чи холодною зброєю. З домашніми тваринами на дільницю також не впустять, тож, якщо ви гуляєте з собакою і вирішили проголосувати, вам доведеться прив’язати його на вулиці. Виняток – собаки-поводирі для сліпих.

Де взяти бюлетень?

Із виборцем безпосередньо контактують два члени виборчої комісії: один відповідає за список виборців, інший – за бюлетень. Члени комісій переважно мають розділений список або за вулицями, або за алфавітом. Людина, яка відповідає за список виборців, перевіряє документи, що посвідчують особу. Для того, щоби проголосувати, виборець повинен пред’явити паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Для військовослужбовців строкової служби це може бути військовий квиток. Далі член комісії знаходить виборця у списку, де він має розписатись у спеціальні графі. Поруч ставить підпис член комісії. Після того виборець ставить підпис у відривних талонах і отримує два бюлетені.

Помилки у списках

Якщо на день голосування людини у списку немає, то вона вже нічого не може вдіяти. Виборці, які голосують на звичайних виборчих дільницях (за місцем проживання), мали уточнити свої дані за п’ять днів до голосування. Безпосередньо в день виборів комісія не може вносити зміни до списку виборців, окрім технічних помилок. Людина, звісно, може звернутися до суду, але безпосередньо цього дня суди таких справ не розглядають. Щодо технічних помилок, то це може бути одна неправильна буква у прізвищі або імені. Може бути правильно написане прізвище ім’я, рік і місяць народження, але неправильно зазначений день. Звичайно, якщо там не та адреса, неправильне прізвище, то може це й не та людина. Але якщо всі дані збігаються, але він не Васильович, а Степанович, то у список просто закралася технічна помилка. Таку неточність, відповідно до ч. 7 ст. 42 ЗУ «Про вибори народних депутатів України», член комісії має виправити відразу при виборцю. Для цього потрібно звернутися до голови комісії або секретаря. Якщо вони з якихось причин відмовляють, звертайтеся до офіційних спостерігачів, довірених осіб кандидатів, щоби ті апелювали до членів комісій. Комісія має проголосувати і в такий спосіб вирішити, вважати помилку технічною чи ні. Заяви писати не потрібно.

Пошкоджений бюлетень

Є два варіанти, коли потрібно просити новий бюлетень. Перший – член комісії віддав виборцеві пошкоджений бюлетень – надірваний або з якимись позначками. Щоправда, за таке передбачено особисту відповідальність члена комісії, тому це малоймовірно. Але в такому випадку людина відразу повинна відмовитися його брати і попросити новий. Другий варіант, коли сама людина не розібралась у бюлетені і поставила, на свою думку, неправильну позначку чи просто його випадково зіпсувала. Члени комісії зобов’язані на прохання виборця видати йому новий бюлетень. В обох випадках потрібно написати письмову заяву, де зазначити номер своєї виборчої дільниці, прізвище ім’я та по батькові, адресу проживання і вказати причину пошкодження бюлетеня та попросити видати новий відповідно до ст. 85 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Після цього члени комісії складають відповідний акт, а у списку виборців навпроти прізвища людини, яка взяла ще один бюлетень, роблять відмітку. Старий бюлетень пізніше рахують як невикористаний. Щоправда, скористатися такою можливістю можна лише раз. Якщо члени комісії просто зігнорують заяву виборця, слід апелювати до офіційних спостерігачів і представників кандидатів чи партій. У принципі на звернення виборця члени комісії мають надати аркуш і ручку для написання заяви. Але про всяк випадок варто взяти такі речі з собою. Принаймні ручку.

Коли бюлетень вважається зіпсованим

Бюлетень вважається зіпсованим, коли є більше, ніж одна позначка або позначка настільки нечітка, що не можна розпізнати, за кого насправді проголосував виборець. Надірвані кутики чи інші дрібні пошкодження не враховують, якщо видно, що це бюлетень, на ньому не пролите чорнило і є чітка позначка навпроти обраного кандидата чи партії. Виборча комісія розглядатиме такі випадки на власний розсуд. Звичайно, якщо бюлетень наполовину розірваний, то його не врахують.

За шторкою – лише один

У кабінку для голосування виборці мають заходити по одному. Єдиний випадок, коли може зайти дві людини, – це фізична неспроможність виборця самостійно заповнити бюлетень. Тоді він може звернутися до голови виборчої комісії і попросити супровід. Але у виборця мають бути наочні ознаки неспроможності проголосувати самостійно. Тоді комісія дозволяє, щоб інший виборець зайшов із цією людиною в кабінку для голосування, поставив галочку там, де вона вкаже, і пізніше опустив бюлетені у скриньку для голосування. Члени виборчої комісії, офіційні спостерігачі, уповноважені особи партій чи довірені особи кандидатів заходити в кабінку з таким виборцем права не мають.

Графи «проти всіх» у бюлетені немає

У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі ставиться позначка «плюс» («+») або інша, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата у депутати, за якого він голосує.

Виборець як свідок

Формально виборець не має повноважень офіційно фіксувати порушення. Однак він може звернутися до спостерігачів чи представників кандидатів, а ті вже можуть писати відповідний акт про порушення під час виборчого процесу. Звичайно, коли виборець бачить когось, хто вибігає з дільниці з пачкою бюлетенів у руках, то може заступити йому вихід і не пропустити, даючи можливість членам комісії зреагувати і з’ясувати ситуацію. Чи покликати міліціонера, який буде під дільницею, коли бачить, що під’їхали автобуси з людьми, яким роздають бюлетені або гроші. Застосовувати фізичну силу під час порушень виборець права не має, як і складати акти про порушення. Але він може звернутися до офіційних спостерігачів, уповноважених осіб партій та довірених осіб кандидатів. А вони, своєю чергою, можуть складати акти про порушення, які підписує двоє свідків. Тобто людина, яка побачила порушення, може підписатись як свідок. Такі акти є документом, який можна використати в суді як доказ під час перегляду результатів виборів на дільниці.