Нові сорти екзотичних для України культур з неабияким успіхом приживаються на черкаській землі. Щоправда знайти їх можна лише в приватних садибах, де увішані плодами морозостійкі тропічні ліани радують господарів і дивують їхніх сусідів. Промислові ж підприємства не дуже цікавляться новими видами продукції, не бажаючи витрачатися на додаткову освіту своїх спеціалістів і боячись конкуренції з Європою. Про це «Новій Добі» розповів головний агроном фермерського господарства «Агросвіт» в м. Каневі Сергій Іщенко.
– Наше підприємство вже протягом тривалого часу вирощує ківі, – говорить Сергій Іванович. – У нас його є 3 сорти. Два – з Китаю, а один привезений із Західної України і акліматизований в нашій зоні. Хто вперше бачить ці величезні 30-метрові ліани, вкриті плодами, що нічим не відрізняються від магазинних, дуже дивується. Особливо красивий вид у них взимку, коли, здавалося б, теплолюбиві рослини стоять вкриті кригою і снігом, під яким можна знайти майже достиглі плоди. Насправді, наші рослини не так вже й люблять тепло, як здається. Українське ківі витримує до -27 ° С морозу. Також вирощуємо актинідії. Це також ліаноподібні рослини, які дають плоди схожі на ківі, але трохи більші за розмірами. Вони витримують до -22 ° С морозу. Вирощуємо також фундук, китайський лимонник, обліпиху. Пробували й фурму садити, але не дуже виходить. В наших умовах навіть морозостійкий сорт «Росіянка», який начебто витримує до -24 ° С, підмерзає.
Канівське підприємство – не єдине в області, де вирощують екзотику українського походження, але навряд чи вдасться черкаським покупцям знайти на полицях магазинів, скажімо, ківі свого рідного виробника.
– Саджанці в нас купують лише господарі приватних садиб, – продовжує агроном. – І наскільки я знаю, подібна ситуація нині в усій області. Чому так? Розповім на прикладі одного свого знайомого. Чоловік мав невеличке господарство і дуже цікавився різними новинками. В нього навіть певний час було відведено до 2 гектарів під фундук. Але потім він захворів і помер. Батьківською справою зайнялися сини. У них екзотичні рослини почали хворіти, а потім і взагалі загинули. Думаю, справа в тому, що нинішнє покоління більш прагматичне. Його більше цікавлять прибутки і при тому швидкі. Для того ж, щоб вирощувати щось нове, потрібно багато вчитися, витрачаючи на це і час, і кошти.
Крім того, на думку спеціаліста, дуже важливим є також питання збуту продукції. І в області, і в країні в цілому ринок настільки наповнений іноземною екзотикою, що пропонувати ще й свою просто немає смислу. Принаймні доти, доки не існуватиме чіткої державної програми, яка забезпечить «зелене світло» вітчизняному виробнику.