Шкільні канікули – завжди приємна й безтурботна пора для дітей. Тоді як батькам слід проявляти особливу пильність. Бо, як це не прикро, але саме під час літнього сезону трапляється чимало неприємних моментів: травми, опіки, сонячні й теплові удари, укуси комах і тварин, отруєння тощо. У школі на уроках «Основи безпеки життєдіяльності» (ОБЖ) учням проводять відповідний інструктаж щодо правил поведінки під час літніх канікул. І ці знання ніколи не бувають зайвими.
Отож нагадаємо їм і собі про це в черговий раз. Адже, як кажуть у народі, дарма не бійся, але завжди стережися.

Акліматизація: долаємо грамотно
Слово акліматизація знайоме багатьом, але не всі замислюються, що така звична на перший погляд річ може серйозно ускладнити літній відпочинок. Особливо, якщо ви плануєте відпочити з дітьми. Тому перед плануванням відпустки слід порадитися з лікарем-педіатром з приводу можливих показань і протипоказань щодо перебування дитини в тій чи іншій кліматичній зоні.
Які ж основні симптоми акліматизації? Слабкість, апатія, головні болі, запаморочення, порушення сну. Може підніматися температура і боліти горло, тому іноді акліматизацію приймають за звичайну застуду. Рідше можуть спостерігатися порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювота, розлади шлунку. Так організм реагує не тільки на зміну кліматичних умов, а й на незвичну для нього їжу або воду.
Наскільки довго це триватиме, залежить від багатьох факторів: по-перше, від віку — вважається, що найважче акліматизація проходить у дітей до 10-ти років та літніх людей; по-друге, тривалість адаптації організму до зміни кліматичних умов залежить від стану здоров’я. Чим більше в дитини хронічних захворювань, тим непередбачуванішим може бути цей процесї. Нарешті, відіграють роль і індивідуальні особливості організму.
Щоб знизити ризик акліматизації або забезпечити мінімальні її прояви, необхідно:
– активізувати фізичні навантаження (виконувати ранкову зарядку, бігати тощо);
– збалансувати щоденний раціон (максимум свіжих овочів і фруктів, кисломолочних продуктів);
– носити одяг світлих тонів із натуральних тканин, при цьому він має прикривати максимум тіла, захищаючи шкіру від спекотних променів;
– підтримувати водно-сольовий баланс: активне питво з метою втамувати спрагу лише після прийому їжі, в решту часу треба лише полоскати рота або змочувати горло невеличким ковтком води.

Вода, повітря, сонце
Більшість сімей воліють проводити спекотні літні дні на пляжах водойм — озера, річки, моря. Та й майже всі дитячі оздоровчі табори розташовані поблизу води. Але, на жаль, не всі діти вміють плавати й не всі дотримуються правил поведінки на воді.
Ще одна небезпека — тепловий або сонячний удар. Він виникає у разі тривалого перегрівання організму. Це може статися в походах, при носінні щільного одягу в спеку, під час перебування в приміщенні з високою температурою, в умовах підвищеної вологості й за недостатнього провітрювання.
Перші ознаки сонячного й теплового удару: різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а інколи й втрата свідомості. При опіках спостерігається різке почервоніння шкіри.
Як допомогти при тепловому ударі й сонячних опіках:
– потерпілого перенести в затінок і звільнити його тіло від одягу;
– змочити прохолодною водою голову, груди й ділянки під пахвами;
– за необхідності зробити штучне дихання і дати кофеїн, а за наявності головного болю — анальгін;
– щоб знизити температуру тіла, потрібно накрити його вологою тканиною, увімкнути вентилятор;
– не змащуйте обгоріле на сонці тіло кремами, мазями й оліями (за винятком лікувальних);
– поверхню опіку краще злегка прикрити сухою й стерильною марлевою пов’язкою.

На природі
Усі діти люблять вивчати довколишній світ. І це прекрасно! Однак, відпочиваючи на природі, не варто забувати, що в лісах і лісопарках улітку зазвичай багато кліщів, ґедзів, мошок та комарів, укуси яких можуть бути дуже небезпечними. Тому й дітям, і дорослим краще одягти штани й узутися в закрите взуття. Не завадить обробка поверхні одягу репелентами.
Коли вас чи дитину вкусив кліщ, його необхідно якомога швидше видалити: затиснути пінцетом черевце й, тримаючи пінцет вертикально, «викрутити» кліща проти годинникової стрілки. Слід бути обережним, щоб хобіток цієї комахи не залишився у рані (якщо це сталося, залишки кліща видалити так само, як видаляють скалки). Місце укусу обробити спиртовим розчином.
Якщо в дитини підвищена чутливість до укусів комарів і москітів, на тілі можуть з’явитися алергічні висипи. Як діяти в цьому разі?
1. Не можна терти й розчісувати шкіру в місці укусу, бо це приведе до ще більшого свербіння і тривалого заживлення, також є небезпека занести в рану інфекцію.
2. Накладіть на місце укусу холодний компрес: пов’язку, змочену содовим розчином (1 ч. л. на півсклянки води) або нашатирним спиртом.
3. До місця укусу прив’язують свіже листя петрушки: його треба промити, розім’яти, щоб з’явився сік, прикласти до ранки і примотати бинтом. Місце укусу оси треба обробити йодом, розчином марганцівки або нашатирю й прикласти холод (лід або примочку).
Після укусу бджоли слід вийняти жало і теж продезінфікувати ранку: спиртом, горілкою і т.д. Потім місце укусу також охолодити за допомогою льоду або примочок.
А ще діти мають звичку зривати й гризти різноманітні травинки. І немає гарантії, що випадково зірвана рослина не отруйна. Окрім того, на початку літа достигає безліч ягід і фруктів, і є можливість вдосталь поласувати різною смакотою. Для того ж воно й літо! Але саме влітку вершина харчових отруєнь досягає апогею. Найчастіші випадки — отруєння недостиглими абрикосами й вишнями.

Перша допомога при харчовому отруєнні:
• Промийте шлунок дитини з метою викликати блювоту. Давайте кип’ячену воду, краще маленькими порціями — по склянці кілька разів. Кількість рідини залежить від віку: від 3 до 5 років — 2-3 л води, від 6 до 8 — до 5 л, дітям від 8-ми років і старше варто випивати від 8 літрів. Процедуру промивання слід повторити 2-3 рази.
• Застосування ентеросорбентів — речовин, які виводять мікроби і токсини з організму. Це найперший засіб, який потрібно дати. Якщо це активоване вугілля в таблетках, то краще розвести його водою. Ви повинні слідувати інструкції препаратів і правильно розраховувати дозування.
• Уникаємо зневоднення організму. Дитині слід випити глюкозо-сольовий розчин або злегка підсолену воду, також їх можна замінити рисовою або негазованою водою, неміцним чаєм, настоєм шипшини.
Нерідко діти страждають також від укусів домашніх тварин (кішок, собак). Такі рани, як правило, погано гояться. Постраждавши від зубів тварини, необхідно відразу ж промити рану міцним мильним розчином і обробити антисептиком. Навіть якщо тварина виглядає зовні здоровою, вона може виявитися хворою на сказ. Тому в таких ситуаціях потрібно обов’язково звертатися до лікаря.

Синці, подряпини й не тільки
У структурі дитячого літнього травматизму переважають побутові травми. Причини їх дуже різноманітні: опіки, поранення гострими предметами, падіння та ін. Пошкодження найчастіше носять характер поверхневих поранень, забитих місць, розтягнень. Але результати не завжди бувають благополучними, частина дітей потребує стаціонарного лікування у зв’язку з переломами, опіками, струсами головного мозку.
Незважаючи на індивідуальність кожного нещасного випадку, виявляється, що за більшістю цих прикрощів стоять певні закономірності. Зокрема: особливості дитячої психіки (безпорадність, цікавість, самовпевненість, відсутність причинно-наслідкового мислення, мінімальний рівень знань, помилкове уявлення про світ і його явища); підвищена рухова активність; безпечність батьків; відсутність організованого дозвілля.
Тому батькам недостатньо лише говорити дітям традиційне: «Не лізь на дерево, бо впадеш» і таке інше, а в першу чергу вміти мотивувати всі заборони й перестороги. Тоді дитина поступово призвичаїться аналізувати свої дії, розпізнаватиме травмонебезпечні ситуації і уникатиме їх.