Пожежа на торф’яному полі – одна з найжахливіших надзвичайних ситуацій. Гасіння таких пожеж ускладнюється тим, що торф має здатність залягати на велику глибину від поверхні землі. Горіння торфу може тривати досить довго, не привертаючи до себе уваги. Температура горіння в товщі торфу, охопленого вогнем, іноді перевищує 1000 градусів за Цельсієм і потрапляння води до основної частини пожежі не дає бажаного результату. Вода при потраплянні до осередку пожежі випаровується, не встигаючи розпочати процес гасіння.
Про це «Нова Доба» дізналася в Драбівській РДА.

Для ліквідації такого класу пожежі потрібна велика кількість рідини, що являється проблемою, якщо в річці чи штучному водоймі рівень води низький для підтоплення торф’яного поля крім того інколи тяжко, а в деяких випадках неможливо дібратися пожежним та пристосованим для гасіння автомобілям через пустоти і провали, які утворюються в процесі вигорання торфу.

На даний час в зоні ризику на території району потрапляють с. Безпальче, с. Жорнокльови, с. Нехайки, с. Левченки, с. Безбородьки.

В зв’язку з підвищенням температури повітря оголошено високий 5 рівень пожежної небезпеки.

Основними причинами загорань на торф’яних полях є бездоглядність земельних ділянок та людський фактор.
Для того, щоб уникнути загорань на торф’яних полях. слід бути уважними та обережними при роботі на сінокосі бензокосами та іншим приладдям, яке використовується для цього виду діяльності.
Слід знати, що при виявленні осередку загорання на болоті чи на торф’яному полі гасити пожежу самотужки дуже небезпечно, потрібно якнайшвидше евакуюватися з тієї земельної ділянки та повідомити пожежну частину за номером 101.

Також не варто забувати про відповідальність, яка передбачена чинним зконодавством за неправомірні дії в природних екосистемах, зокрема:
згідно статті 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне випалювання рослинності або її залишків накладається штраф на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п\’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п\’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.