«Адміністративно-територіальна реформа нині не на часі», – вважає сільський голова Заріччя Микола Кравченко

«Адміністративно-територіальна реформа нині не на часі», – вважає сільський голова Заріччя Микола Кравченко

– Висловлюю не лише свою думку, а й думку громади, депутатів і активістів, – зауважує Микола Васильович. – Схоже на те, що запропонована суспільству адміністративно-територіальна реформа за польським зразком, суть якої викладена в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», буде, як і в радянські часи, добровільно-примусовою. З моменту здобуття Україною незалежності ми, українці, весь час живемо з надією на краще, але сподівання наші виявляються марними. Чомусь наші реформаторські потуги призводять лише до погіршення ситуації. Так, в освітянській галузі ми дореформувалися до того, що випускники шкіл не знають таблички множення. Пенсійна реформа замість зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду збільшила його вдвічі. Медична – спричинила погіршення якості послуг і збільшення чисельності управлінського персоналу в галузі втричі. У нашому районі створили таку структуру, де тепер два головних лікарі, дві бухгалтерії й де персоналу збільшилося на 14 осіб. Зате в Стеблівській дільничній лікарні скоротили посаду кухаря, в Селищанській – кухаря й санітарки. Але ж ефекту від цього ніякого! Ті села, де зруйнували колективні господарства й натомість не створили жодного, нічого й не мають. Нам просто дуже поталанило, що в нас є агрофірма «Злагода».

«Адміністративно-територіальна реформа нині не на часі», – вважає сільський голова Заріччя Микола Кравченко

– У Законі «Про добровільне об’єднання громад» зазначено, що якість і доступність послуг, які надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання, – веде далі Микола Кравченко. – У нашому випадку планується об’єднати в одну вісім територіальних громад. Це означає, що в об’єднаній територіальній громаді – такому собі міні-районі – необхідно створювати лікарні, «швидку допомогу», міліцію, прокуратуру, суд, податкову інспекцію, відділення соціального захисту й багато інших служб. Із восьми наших сільських рад треба буде скоротити 45 осіб, а щоб створити нову інфраструктуру, необхідно набрати 60. Їм треба дати офіси, кабінети, більшу зарплату. А куди подіти районні структури, які створювалися десятиліттями? Будувалися лікарні, приміщення для установ і служб, підбиралися кадри, налагоджувалася взаємодія. Ну що ж, руйнувати – не будувати, нам до цього не звикати. Та й чи будуть доступними ці послуги, зважаючи на транспортне сполучення між селами й стан наших доріг?!

Говорячи про оптимізацію, Микола Кравченко припускає, що можна було б зробити одну централізовану бухгалтерію на кілька сільських рад, мати одного землевпорядника на кілька сіл. Але сільський голова чи староста – як би його не назвали – повинен бути в кожному селі, бо треба ж комусь організовувати, наприклад, прибирання території, вивезення сміття, викошування бур’янів і т. ін.
– Сьогодні до сільської ради приходить багато людей із різними потребами, – каже Микола Васильович. – І головний обов’язок сільського голови – не скільки видати якусь довідку, стільки вислухати людину, дати пораду. Когось заспокоїти, когось підтримати, комусь щось запропонувати, комусь і допомогти. Я не уявляю, що то воно буде, коли з восьми громад стане одна, й у кожного громадянина буде якесь діло до сільської ради. Як із цим напливом народу впоратися?! Ні, об’єднання нині не на часі, бо переживаємо не найкращі часи. Війна на Сході, борги перед кредиторами, доведене до зубожіння населення. Скажу про закриття шкіл. Якщо є 90 дітей, то зрозуміло, що школу потрібно тримати. Початкову школу варто зробити в кожному селі. Але ж якщо закрити малокомплектні школи й залишити їх без господаря, завтра з ними станеться те, що з нашим садочком, який колись був одним із найкращих у районі. Він тепер заростає лісом. От за взірець нам пропонується польський варіант реформи. А ви знаєте, що самі поляки не зовсім задоволені своєю реформою, бо в ній більше негативу, ніж позитиву? То чому ми повинні зразу переймати польський варіант? Можливо, спочатку підтягти ті сільські ради, які не самодостатні. Наша сільська рада – самодостатня, ми можемо прожити. Давайте спробуємо під’єднати до сильнішої ту сільську раду, яка сидить на дотаціях, давайте попробуємо вижити таким чином. Але щоб одразу згорнути все докупи… Наші люди проти. Збирали ми сходки, обговорювали той макет, що нам пропонується. Жодна громада не висловилася «за». І от що мене бентежить сьогодні найбільше: сказали, що об’єднання добровільне, на це нам дається два роки. Але думаю, що об’єднають нас без нашого відома й згоди, а потім скажуть: «Ви ж самі об’єдналися! То хто ж вам тепер винен, що позакривалися лікарні, школи, дитсадки?»

На думку Миколи Кравченка, треба було б в одному з районів області апробувати пілотний проект і подивитися, що з того вийде, зважити всі плюси й мінуси, а потім уже визначатися.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x