Аграрії б’ють на сполох – цінова політика на зернові не лише не відповідає їхнім очікуванням, а навіть не дає можливості покрити витрати. Незважаючи на подорожчання хліба в торгових точках, цьогорічну пшеницю скуповують за минулорічними цінами.

– Минулого року тонну зерна закуповували за цінами 2 400 – 2 700 гривень. Цьогоріч ціна коливається від 2 500 до 2 900, але ж долар виріс майже в три рази! – коментує керівник СТОВ «Агрофірма Агромакс», що в селі Великий Хутір на Драбівщині, Іван Орел. – А до ціни на долар прив’язані імпортні запчастини на зернозбиральну техніку. Тож виходить, що хліб у магазинах подорожчав, а керівники сільськогосподарських товариств не зможуть навіть покрити витрати на оренду полів, на зарплати, ремонт техніки, не кажучи вже про прибутки.

Ми звернулися по коментар з цього приводу до заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Івана Точеного.
– Я погоджуюся, що ціна на збіжжя ніяк не задовольняє аграріїв. Відомо, що ціна в Україні залежить від багатьох чинників, серед них – і світові ціни на зерно, і європейські. Але вважаю, що нинішня цінова ситуація є несправедливою, а відтак потребує законодавчого врегулювання. Неправильно вважати, що ринок розставить усі крапки над «і» в цінах на сільськогосподарську продукцію, – зазначив Іван Григорович.
Кореспондент «Нової Доби» також з’ясував ситуацію зі збором ранніх зернових в області.

Як розповів нам Іван Орел, на СТОВ «Агрофірма Агромакс» із 300 гектарів пшениці вже оброблено 80. Середній урожай – 40 центнерів збіжжя з гектара. Порівняно з минулим роком урожайність краща, проте погодні умови не дають вчасно зібрати пшеницю.

– Начебто сприятлива була погода. Літо тепле, дощів багато, але те, що багато, то не завжди добре, – говорить Анатолій Коломі­єць, керівник фермерського господарства на Золотоніщині. – Якраз у той момент, коли пшениця почала колоски викидати, у нашому регіоні була сильна спека. Трішки підпалило пшеницю. Але все одно врожай непоганий. Збираємо по 50 центнерів із гектара пшениці. Ячмінь плануємо на днях косити. Ріпак прибрали. Вийшло по 25,5 центнера з гектара. Порівняно з минулим роком, то на цей момент можна сказати, що врожай буде кращий, але не хочеться загадувати наперед, бо потім це може боком вилізти. Нині ми тільки зібрали пшеницю й ріпак, а далі ще ж буде і кукурудза, соняшник. Утім, сподіваємося, що буде краще, ніж минулого року. Проблем у роботі, звісно, вистачає, але ми готувалися до цього ще з минулої осені, то тепер з усім можемо справитися. Єдине, на що ми не можемо вплинути, це на ціну нашої продукції. Якщо вона буде нормальна, то все можна буде вирішити.

Активно розпочалися жнива й у господарстві Олександра Лупашка – керівника ППСП «Агрофірма Шульц», що на Городищині. Як стверджує аграрій, урожай очікують десь на рівні минулого року:
– Я маю 200 гектарів пшениці та 180 гектарів ячменю. Урожайність – 40 – 44 центнери з гектара ячменю, у пшениці – вища: 52 центнери з гектара. Я не сію культури, які виснажують землю: сою, ріпак, соняшник. Намагаюся концентруватися на просі, гречці й горохові, адже маємо міні-завод з виробництва круп. Єдине, що нас турбує, це невідоповідність цін на зерно нашим затратам. Наприклад, гербіциди подорожчали втричі, здорожчали також солярка, запчастини до зернозбиральної техніки. А ціна на пшеницю лишилась на рівні минулорічної. До того ж нині земля ділиться у Держкомземі Києва, і її потихеньку починають забирати у фермерів. От у мене, приміром, 1,5 тисячі гектарів землі. А ще є фермерське господарство – велика рогата худоба і свині. Поголів’я великої рогатої худоби – дві тисячі голів, свиней – тисячу. Тож, згідно державних стандартів, я повинен мати щонайменше дві тисячі гектарів наділів, щоб прогодувати тварин. А землю потихеньку починають урізати.

За словами керівника ФГ «Шипельова», що в Матусові Шполянського району, Олександра Шипельова, збору врожаю дещо заважають погодні умови, оскільки зерно ще «сире», тому жнивна кампанія почалась із невеликим запізненням.
– У мене жнива тривають лише третій день. Збираю ріпак, вологість якого зараз дев’ять із гаком, а має бути хоча б вісім. Тому якісь попередні висновки робити рано. Від дощів пшениця трохи «присіла», але очікую, що буде не гірше, ніж торік.

Загалом же по області в усіх категоріях господарств до збирання підлягає 343 тисяч гектарів ранніх сільськогосподарських культур.
За оперативними даними, станом на 22 липня обмолочено 105 тисяч гектарів ранніх зернових та зернобобових культур, намолочено 452 тисячі тонн із середньою врожайністю 42,8 центнера з гектара (що майже аналогічно показникам минулого року).

Найбільшу врожайність мають господарства Городищенського – 45,5 ц/га, Звенигородського – 46,0 ц/га та Монастирищенського – 48,0 ц/га районів.
Окрім того, аграрії вже зібрали 95% озимого ячменю,27% озимої пшениці, 79% гороху.

У середньому врожайність ячменю становить 43,3 центнера з гектара, озимого ріпаку – 27,6 центнера з гектара, озимої пшениці – 44,8 центнера з гектара. У двох районах області розпочали збір озимого жита, одинадцять районів почали обмолочувати ярий ячмінь.

Загалом урожай очікують на рівні минулорічного, тобто 3,6 мільйона збіжжя. Головне – щоб дощова погода не завадила аграріям закінчити роботу.
У жнивах задіяно майже 2 тисячі зерно­збиральних комбайнів, із яких 800 – високопродуктивні. Також працюватиме понад 7 тисяч одиниць тракторів та 6 тисяч одиниць вантажних автомобілів.