Перші втрати: черкащани, які загинули на Сході

Перші втрати: черкащани, які загинули на Сході

Станом на 28 січня в АТО загинули 1422 військовослужбовців. Такі дані оприлюднила система народного контролю «Слово і Діло». Ця інформація ґрунтується на основі даних РНБО, Міністерства оборони України, СБУ, Державної прикордонної служби, прес-служб добровольчих батальйонів, «Правого Сектора» і відкритих джерел інформації. Судячи зі статистики, найбільше загиблих – з Дніпропетровської області (191), за нею йдуть Київська (104) та Львівська області (103). Черкащина втратила за цими даними 45 бійців. Після того як була оприлюднена ця інформація, знову почалися кровопролитні бої з новими жертвами.

Про це «Нова Доба» дізналася на сайті Городище info, який посилається на дані системи народного контролю «Слово і Діло».

Перші втрати: черкащани, які загинули на СходіТрагічна звістка надійшла 24 січня з міста Дебальцеве. Під час російської танкової атаки загинув Олександр Шевцов із Тального. Він служив у 128-й гірсько-стрілецькій бригаді. На військовій службі перебував з 10 квітня минулого року. Воював на Луганщині, захищав тамтешній аеропорт. Був поранений, лікувався. Знову поїхав на Донбас, бо сумував за товаришами. Біля Дебальцевого він з двома товаришами стримували прорив колони російських танків. Усі троє загинули, але ворожі танки не пройшли.

Перші втрати: черкащани, які загинули на Сході26 січня у районі Донецького аеропорту загинув В’ячеслав Гага з села Плешкані Золотоніського району. Під час мінометного обстрілу 23-річний десантник отримав поранення в ногу. Його намагалися врятувати побратими, та через значну втрату крові він помер дорогою до шпиталю. В’ячеслав був випускником Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, він полишивши роботу педагога і пішов на контрактну службу у десантні війська. Навесні у складі свого підрозділу опинився у найгарячіших на той час точках – поблизу Краматорська та Слов’янська. Отримавши важке поранення, потрапив на реабілітацію, проте дуже скоро повернувся на фронт. 15 липня Президент України нагородив його орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали героїв у їх рідних населених пунктах.

А 30 січня у боях на Сході України загинув розвідник з Черкас Ігор Бойко, 1972 року народження. Був призваний 3 серпня 2014 року. Служив у складі Мукачівської 128 гірсько-піхотної бригади. Активний учасник оборони Дебальцевого. У загиблого героя залишилася дружина, дві доньки 22 і 17 років та син 7 років. Наразі тіло бійця ще перебуває на території окупантів. Про це повідомили в обласному військкоматі.

Перші втрати: черкащани, які загинули на Сході31 січня, під час обстрілу бойовиками районів селища Гродівка Донецької області, загинув сільський голова села Косарі Кам’янського району Василь Воропай, 1956 року народження. На військову службу був призваний 4 вересня минулого року, зарахований у 43-ю артбригаду. У Василя Васильовича залишилися дружина та двоє дітей.

Перші втрати: черкащани, які загинули на СходіТакож 31 січня під час обстрілу тієї ж Гродівки загинув солдат з Чигиринщини Павло Антоненко, 1992 року народження. Він був призваний Чигиринським районним військовим комісаріатом 4 вересня 2014 року в 43-ю артбригаду. Одружитися не встиг.

Перші втрати: черкащани, які загинули на СходіУ боях також загинув активіст Майдану, боєць батальйону «Айдар» Руслан Бобуров – родом із Катеринополя. Воював в «Айдарі» майже з дня створення батальйону. Брав участь в усіх ризикованих операціях, не раз бував за крок від смерті. Мав псевдо – «Німець». Загинув на теплоелектростанції в місті Щастя Луганської області від обстрілу установки «Град». Був кулеметником, стрільцем із зенітки. Літаки там не літають, тому зенітку застосовував як кулемет проти піхоти, що рухалася під прикриттям танків. Навіть коли інші не витримували того пекла, він залишався на полі бою. При собі завжди тримав пістолет, щоб у разі чого не потрапити до ворога живим.

Перші втрати: черкащани, які загинули на СходіПрикрість у тому, що Руслан так і не був оформлений як боєць офіційно. Весь час заважали якісь бюрократичні перешкоди. Відомий історик та письменник Роман Коваль нещодавно писав про нього: «Яка гарна і щира людина! Як жаль, що більшість істориків таких світлих людей оминають своєю увагою, бо вони, бачте, посад не мають. не генерали, не міністри, не депутати. А саме такі люди є сіллю нашої нації, її славою».

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x